+2 Київ
Питання водопостачання окупованого Криму цікавить тільки місцеву окупаційну владу, а значущість цієї теми для Кремля сильно переоцінена. Про це в інтерв'ю "Телеграфу" заявив колишній міністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим Олександр Лієв.
"Я не поділяю популярної думки в Україні, що перекриття Північно-Кримського каналу дуже спантеличило Кремль. Палац у Геленджику в [президента РФ Володимира] Путіна від цього не став меншим, апетиту він не втратив. Кремль не постраждав від перекриття ПКК. Фінансові витрати від перекриття незначні на тлі інших витрат у РФ. А постраждав насамперед агробізнес Криму, жителі степової частини півострова. Через зневоднення рівень життя понад 1 млн кримчан у степових регіонах (усе, що на схід та на північ від Сімферополя) впав. Вони зазнали серйозних економічних втрат. Просто зник сенс залишатися жити в степових регіонах Криму. Без води там немає роботи. Але Путін захоплював Крим зовсім не для вирощування рису й риби. Військовим базам води в Криму вистачить", – підкреслив Лієв.
За його словами, побутове водопостачання Крим може забезпечити власними ресурсами.
"Є міф, що без дніпровської води населення загине від спраги, деякі ЗМІ навіть публікували відповідні ілюстрації. Але з 1,3 млрд м³ дніпровської води, які йшли Північно-Кримським каналом, у побутовому водопостачанні використовували менше ніж 5%. Півострів може забезпечити побутове водопостачання власними ресурсами. Потреби для системи ЖКГ – щорічно приблизно 300 млн м³, наявність власних щорічних водоресурсів – приблизно 370 млн м³. Застосувати ці ресурси можна, але потрібно вирішити кілька завдань. По-перше, перекидання води з регіонів Криму, де є надлишки води, в степові регіони. Це витрати й час. По-друге, окупантам доведеться вкластися в оновлення житлово-комунальної структури", – зазначив Лієв.
Він сумнівається, що російські війська можуть організувати вторгнення на материкову частину України, щоб повернути воду до Криму.
"Значущість водної теми для Кремля сильно переоцінена. Крим захоплювали не для розвитку туризму або вирощування рису, поготів не для поліпшення життя кримчан, а для розміщення військових баз. Їм води вистачає. Тому не бачу, що для Кремля тема кримської води болить настільки, щоб він зважився на вторгнення. Що ж до вторгнення з уже окупованих територій далі в Україну, це може бути пов'язано з продовженням фетиша Путіна щодо розширення свого впливу, своєї імперії. І тут більше ризиків, ніж вторгнення через воду. Питання води може бути використано лише як привід, але приводи вони вміють придумувати й без того: то ми мову "забороняємо", то росіян "обмежуємо", то дітей їмо. Тема води більше цікава місцевій окупаційній владі в Криму", – резюмував Лієв.
В окупованому Криму гостро стоїть питання дефіциту води. До російської окупації Україна забезпечувала 85% потреб півострова в прісній воді через Північно-Кримський канал. Після анексії Криму РФ навесні 2014 року Київ припинив подавати воду на півострів. За даними ЗМІ, у Криму поки не знайшли альтернативи постачанням дніпровської води, крім масштабного викачування підземних вод.
У червні 2019 року експостпред президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін заявив, що окупанти пропонували хабарі за відновлення водопостачання на анексований півостров.
Начальник управління Північно-Кримського каналу Сергій Шевченко говорив, що подавати воду з материкової України до Криму технічно неможливо.
Голова бюджетного комітету Верховної Ради, нардеп від "Слуги народу" Юрій Арістов повідомив журналістам програми "Схеми" ("Радіо Свобода"), що вийшла в ефір 30 січня 2020 року, що українська влада розглядала ідею продавати воду до Криму. Представник президента України в Криму Антон Кориневич у відповідь сказав, що Україна не має наміру відновлювати водопостачання до Криму до деокупації півострова.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що постачання прісної води з материкової частини України в анексований Крим можливе тільки в разі гуманітарної катастрофи на півострові.
У вересні стало відомо, що через брак води "уряд" Криму буде примусово викуповувати в кримчан колодязі й свердловини.
За даними Росгідрометцентру, сумарний запас води в Криму до кінця 2020 року становив 31,3 млн м³, що майже втричі менше, ніж рік тому.
