Україні потрібне від Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) юридичне підтвердження того, що Росія одержала контроль над Кримом із лютого 2014 року, що вкаже на іноземну агресію, заявив в інтерв'ю "Цензор.НЕТ", опублікованому 5 березня, заступник міністра юстиції, уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина.
"Зараз буде розглядатися лише питання прийнятності, а не випадки порушень по суті. Росія каже, що Україна подала необґрунтовані заяви і що має насамперед політичний інтерес, хоч скарга подавалася про права людини. Але матеріали, які ми надали, доводять, що ми говоримо саме про права людини, маючи достовірні докази порушень... Крім того, росіяни кажуть, що не мали ефективного контролю за цією територією до визнання цього факту в їхній конституції", – сказав Ліщина.
За його словами, практика ЄСПЛ засвідчує, що "визнання в документах – це додаткова інформація".
"Передусім оцінюється наявність такого контролю з точки зору фактів. Якщо твої військові знаходяться на території та її контролюють, то тут усе зрозуміло. Обійти їм це буде дуже важко. Особливо після того, як [президент Росії Володимир] Путін в інтерв'ю визнав, що у Криму були російські військові ще до внесення змін у конституцію... У своєму позові ми вказуємо на те, що Росія отримала контроль над Кримом у ніч із 26-го на 27 лютого 2014 року, коли відбулося захоплення парламенту АРК. Відповідно, вона несе відповідальність за всі порушення прав людини, які відбувалися з того часу", – сказав заступник міністра юстиції.
Він підкреслив, що не знає, чому суд відклав слухання, але висловив упевненість, що українська сторона подала "достатньо матеріалів, щоб він визнав свою компетенцію і розглянув справу по суті". Ліщина додав, що інформації про дату слухань поки немає.
"Нам потрібно від Європейського суду юридичне підтвердження того, що Росія отримала ефективний контроль над Кримом із лютого 2014 року, що вкаже на іноземну агресію... Тому ми і про референдум багато пишемо. Те, як його було проведено, – це порушення ст. 10 Конвенції про захист прав людини й основних свобод (свобода вираження поглядів) і ст. 11 (свобода зібрань та об'єднань). На жаль, конвенція не передбачає права на референдум, а право на вибори обмежено тільки парламентом країни. Через це ми не можемо сказати, що було безпосереднє порушення в цій частині, тому пишемо: те, як він був оформлений, свідчить, що РФ підмінила волевиявлення народу своїм власним рішенням", – додав Ліщина.
Він зазначив, що Україні важливо довести: сталося військове захоплення півострова.
"Ми показуємо в позові проти РФ, що у Криму встановлено окупаційний режим із власними характерними особливостями, який автоматично масово порушує права людини", – резюмував заступник міністра юстиції.
Росія анексувала Крим і Севастополь після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.
9 травня 2018 року ЄСПЛ передав у велику палату чотири справи, які стосуються анексії Криму і порушень прав людини на півострові та Донбасі. Справи було зареєстровано в ЄСПЛ у 2014 році (одна), у 2015-му (одна) й у 2016-му (дві).
У позові щодо Криму Україна стверджує, що українських військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів і цивільних осіб було вбито внаслідок незаконної анексії Криму. Також українська сторона повідомляє про випадки катувань або інших форм жорстокого поводження з цивільними особами та довільним позбавленням волі. У позові Україна вказала, що кримські татари зазнали жорстокого поводження через їх етнічне походження.
13 березня 2014 року ЄСПЛ застосував до цієї справи правило 39 регламенту суду (тимчасові заходи), після чого закликав Росію й Україну утримуватися від воєнних дій або заходів, які можуть призвести до порушень прав цивільних осіб. Тимчасові заходи залишаються чинними.
31 січня 2019 року ЄСПЛ оприлюднив прес-реліз, у якому йшлося, що позов буде розглянуто 27 лютого в закритому режимі, але 7 лютого вирішив перенести слухання на невизначений термін. Причин у ЄСПЛ не назвали.