Події

"Недемократичні режими бояться свободи слова". НСЖУ висловила солідарність українському журналістові Єсипенку, якого у Криму засудили до шести років

16 лютого 2022, 20.12 Этот материал также можно прочитать на русском

Томіленко: Журналістика – це не злочин! Фото: Олена Макаренко / Facebook

Національна спілка журналістів України висловлює солідарність українському журналістові, фрилансеру проєкту "Радіо Свобода" "Крим.Реалії" Владиславові Єсипенку, якого в окупованому Криму 16 лютого засудили до шести років колонії загального режиму та штрафу в розмірі 110 тис. руб. (41,2 тис. грн). Про це у Facebook заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

"Національна спілка журналістів України висловлює солідарність Владиславу Єсипенку, його родині та колективу "Крим.Реалії", чиїм журналістом є наш колега. НСЖУ засуджує обурливий вирок! Журналістика – це не злочин! Національна спілка журналістів України зараз інформує про вирок своїх міжнародних партнерів, зокрема Міжнародну та Європейську федерації журналістів. Розраховуємо на міжнародну журналістську солідарність та на посилення міжнародного тиску на Росію задля звільнення Владислава Єсипенка з російської в'язниці", – наголосив Томіленко.

Він зазначив, що Єсипенко – пряма жертва російської окупації Криму.

"Процес розправи над журналістом, який триває від березня минулого року, – це свідчення того, наскільки бояться свободу слова недемократичні політичні режими. Витримки Владиславові та його родині!" – резюмував Томіленко.

Контекст

За даними порталу "Ґрати", у 2014 році Єсипенко із сім'єю покинув Крим, у нього, окрім українського, є і російський паспорт. Він проживав у Кривому Розі.
ФСБ Росії повідомила про затримання Єсипенка 16 березня 2021 року. У заяві його названо громадянином РФ. У РФ стверджують, що Єсипенко нібито збирав у Криму інформацію для українських спецслужб, а в його автомобілі виявили предмет, схожий на саморобний вибуховий пристрій. "Київський райсуд Сімферополя" заарештував Єсипенка, він перебуває в СІЗО в Сімферополі.
Служба зовнішньої розвідки України назвала пропагандистською акцією заяву ФСБ про затримання у Криму нібито українського агента. У відомстві заявили, що "ФСБ створює потрібний Кремлю фон для "святкування" роковин окупації Криму".
Єсипенко 6 квітня зміг зустрітися з незалежним адвокатом Олексієм Ладіним. Журналіст передав лист, у якому розповів, що співробітники ФСБ катували його. Українська омбудсменка звернулася до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової з вимогою перевірити факти безпідставного затримання Єсипенка, а також інформацію щодо застосування до нього тортур.
Звільнити Єсипенка закликали США, а також Європейська та Міжнародна федерація журналістів.
6 липня так званий районний суд у Сімферополі почав розглядати справу Єсипенка по суті, а також продовжив строк його арешту на пів року.
11 липня дружина Єсипенка Катерина розповіла, що чоловікові погрожували новими тортурами.
15 липня російський прокурор у Сімферополі оголосив обвинувальний висновок у справі Єсипенка – його обвинувачують у виготовленні вибухівки та зберіганні зброї, максимальний строк покарання за сукупністю двох статей – 18 років позбавлення волі. Обвинувачень у шпигунстві та роботі на українську розвідку, про які спочатку заявляла ФСБ РФ, в обвинувальному висновку немає.
МЗС України 16 липня висловило рішучий протест у зв'язку з незаконним судовим процесом над Єсипенком.
Росія окупувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною та Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Після окупації, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини у Криму значно погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар.