Єсипенка обвинувачують за ст. 223-1 (незаконне виготовлення вибухових речовин, перероблення або ремонт вибухових пристроїв) і за ст. 222.1 (незаконні придбання, передання, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, боєприпасів) Кримінального кодексу Росії. Санкції обох статей передбачають до 12 років позбавлення волі. Максимальний строк покарання за сукупністю двох статей – 18 років позбавлення волі.
Обвинувачень у шпигунстві й роботі на українську розвідку, про які спочатку заявляла ФСБ РФ, в обвинувальному висновку немає.
Після оголошення обвинувального висновку Єсипенко заявив, що провини не визнає.
Як доказ обвинувачення долучило до матеріалів справи інтерв'ю Єсипенка з продюсером телеканала "Крым24" Олегом Крючковим, а також усі первинні свідчення Єсипенка, повідомили "Ґрати". Сам він стверджує, що дав їх під тортурами.
Адвокат Дмитро Дінзе подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. У зв'язку із цим у засіданні оголошено перерву.
Наступне засідання відбудеться 6 вересня.
За інформацією української омбудсменки Людмили Денісової, сторона обвинувачення наполягає на максимальному строку для Єсипенка – 18 років в'язниці. Про це вона написала в Telegram.
"Такий обвинувальний акт є прикладом залякування незалежних журналістів, придушенням свободи думки в тимчасово окупованому Криму та ще одним свідченням політики переслідування та репресій українських громадян країною-окупантом", – підкреслила Денісова.
Вона закликала міжнародну спільноту продовжити санкційний і політичний тиск на РФ для звільнення всіх затриманих політв'язнів на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей.
Контекст
За даними "Ґрат", 2014 року Єсипенко із сім'єю покинув Крим, у нього, крім українського, є й російський паспорт. Він живе у Кривому Розі.
ФСБ Росії повідомила про затримання Єсипенка 16 березня 2021 року. У заяві його назвали громадянином РФ. У Росії стверджують, що Єсипенко нібито збирав у Криму інформацію для українських спецслужб, а в його автомобілі виявили предмет, схожий на саморобний вибуховий пристрій. "Ґрати" писали, що Єсипенка затримали ще 10 березня. 9 березня він був на акції покладання квітів до пам'ятника поету Тарасові Шевченку в Сімферополі разом із представниками Українського культурного центру у Криму, а наступного дня перестав виходити на зв'язок.
12 березня "Київський райсуд Сімферополя" заарештував Єсипенка на два місяці, він перебуває в СІЗО в Сімферополі.
Служба зовнішньої розвідки України назвала пропагандистською акцією заяву ФСБ про затримання у Криму нібито українського агента. У відомстві заявили, що "ФСБ створює потрібний Кремлю фон для "святкування" роковин окупації Криму".
Єсипенко 6 квітня зміг зустрітися з незалежним адвокатом Олексієм Ладіним. Журналіст передав лист, у якому розповів, що співробітники ФСБ катували його струмом. Українська омбудсменка звернулася до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової з вимогою перевірити факти безпідставного затримання Єсипенка, а також інформацію про застосування до нього тортур.
Звільнити Єсипенка закликали США, а також Європейська та Міжнародна федерації журналістів.
Пізніше окупанти висунули Єсипенку нові обвинувачення – у незаконному перевезенні або носінні зброї.
6 липня "райсуд" у Сімферополі почав розглядати по суті справу Єсипенка, повідомило видання "Крим.Реалії".
11 липня дружина Єсипенка Катерина розповіла, що чоловікові погрожували новими тортурами.