"Чотири місяці в мене порушений слух і постійний дзвін у лівому вусі, що приносить мені нестерпні муки. Під час переїздів із Сімферополя до Феодосії мій стан погіршується. Такі симптоми можуть свідчити про перенесений мікроінсульт. [...] Добитися отримання обстеження та медичної допомоги в СІЗО я весь цей час не можу. [...] Вимагаю припинити знущання з мене й оголошую сухе голодування з 8.00 21 березня до моменту організації мені діагностики та початку лікування або до моменту моєї біологічної смерті", – ідеться у листі.
Данилович наголосила, що у такому стані вона не може "проводити ознайомлення з аудіомоніторингами кримінальної справи", і з 21 березня відмовляється від ознайомлення.
"Готова продовжити його відразу після одужання. Ігнорування моєї хвороби, постійні перевезення із Сімферополя до Феодосії, ненадання медичної допомоги є нелюдським, суперечить усім принципам гуманності та може бути прирівняне до тортур", – заявила політув'язнена.
Ситуацію з Данилович прокоментував у Telegram український омбудсмен Дмитро Лубінець.
"Нещодавно під час перевезення до "Феодосійського міського суду" для завершення ознайомлення з матеріалами справи Ірина Данилович втратила свідомість. За словами батька активістки Броніслава Даниловича, стан доньки погіршується, вона просила перенести дату ознайомлення, бо часто втрачає координацію та близька до непритомності. Однак окупанти в СІЗО оформили документи таким чином, що Ірина буцімто не має медичних перешкод для етапування до "суду", – написав він.
Лубінець зазначив, що як омбудсмен України звертає увагу міжнародної спільноти на ситуацію з Данилович.
"Це порушення прав і свобод людини, а також черговий лицемірний вчинок по відношенню до українських громадян на окупованому півострові. Ірина Данилович, як і всі незаконно ув'язнені, має бути звільнена, а також повинна отримати всю належну медичну допомогу", – заявив омбудсмен.
28 грудня 2022 року російський окупаційний суд у Криму засудив Данилович до семи років позбавлення волі та до штрафу в розмірі 50 тис. руб. (майже 26 тис. грн). "Суд" визнав Данилович "винною" за ст. 222.1 Кримінального кодексу РФ (незаконне носіння вибухового пристрою).
Данилович заперечувала провину і стверджувала, що вибухівку їй підкинули під час обшуку співробітники ФСБ, коли не змогли добитися зізнань у держзраді та співпраці із СБУ.