Основними інструментами для деокупації Криму українці вважають посилення санкцій проти РФ і підвищення рівня добробуту в Україні – опитування

Основними інструментами для деокупації Криму українці вважають посилення санкцій проти РФ і підвищення рівня добробуту в Україні – опитування 27,9% українців вважають, що необхідно зміцнювати ЗСУ для підготування операції зі звільнення Криму
Фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine / Facebook

47,1% українців, які вважають можливою деокупацію Криму, думають, що основний інструмент для повернення півострова – це введення жорсткіших санкцій проти Росії. Про це свідчать опубліковані 20 серпня результати опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова.

46,4% опитаних вважають, що для повернення Криму потрібно підвищувати рівень добробуту в Україні, що приверне жителів окупованого півострова.

Також серед інструментів, які допоможуть повернути Крим, українці називали посилення ЗСУ для підготовки операції зі звільнення півострова (27,9%), ізоляцію Криму (12,9%) і нормалізацію відносин із РФ через переговори (12,1%).

Опитування проводили з 29 липня до 4 серпня серед громадян віком від 18 років по всій Україні, крім тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях, а також Криму. Опитано 2019 респондентів методом інтерв'ю "обличчям до обличчя" за місцем їхнього проживання. Статистична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Згідно з результатами опитування, 43% українців вважають, що в майбутньому територія Криму знову повернеться до складу України.

Контекст

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

За агресію щодо України низка країн ввела проти РФ обмежувальні заходи. Зокрема, США неодноразово вводили й розширювали санкції проти Росії. У 2014 році застосували перші санкції проти РФ через анексію Криму і російську агресію на Донбасі – деякі з них пізніше скасували, але вводили й нові. Щодо Росії також діє кілька санкційних пакетів Євросоюзу. Частина з них пов'язана з посяганням на територіальну цілісність, незалежність і суверенітет України.

Для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму Україна ініціювала створення нового консультативного та координаційного формату – Кримська платформа. Її головною метою є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав й урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.

Формат Кримської платформи став необхідним після того, як президент України Володимир Зеленський "декілька разів безрезультатно намагався порушити питання деокупації Криму на міжнародних майданчиках", зокрема під час саміту країн "Нормандської четвірки" 2019 року, говорив заступник голови Офісу президента Ігор Жовква.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня. На ньому планують ухвалити документ із назвою "Кримська хартія", який засудить політику Росії щодо окупованого Криму.

У міністерстві закордонних справ Росії назвали "нелегітимними" спроби України повернути окупований Росією Крим, зокрема за допомогою ініціативи "Кримська платформа". За інформацією ЗМІ, РФ намагалася зірвати саміт, аж до того, що шантажувала учасників.

Участь у саміті підтвердили 44 країни й організації, розповів глава МЗС України Дмитро Кулеба 19 серпня. На рівні президентів і глав урядів буде представлено 13 країн, також у саміті візьме участь президент Євроради Шарль Мішель.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати