+14 Київ
В анексованому Криму місто Севастополь є найбільш проросійським, а доля решти проукраїнськи налаштованих громадян, що залищилися в місті, викликає найбільшу тривогу. Про це розповів у Facebook російський журналіст Євген Левкович, що перебуває на території окупованого півострова.
"У порівнянні з рештою Криму Севастополь – інша планета. Чистота. Будівлі відреставровані і пофарбовані, принаймні в центрі. Люди в пристойному одязі. Хамства набагато менше. Молодь не відрізнити від столичної. Пишність найкращої у Криму набережної. Зовнішній лиск. Усередині якого – рідний тільник. Гармонь. Ленін. Микола II. Вічний вогонь. Сталін. Байкери. Ушаков. Многая літа. Пілотки. Шансон. Скріпи. Газманов. Спасибі дідові. Шуфутинський. Цитати Путіна. Червоні прапори на балконах. Російські прапори на балконах. "Єдина Росія". ЛДПР. Усе докупи", – написав він.
Журналіст зазначив, що Севастополь реально є столицею "русского мира"
"Новий російський патріотизм. Стара російська шизофренія. Це не зіграти. Це не насадити згори. Тут, у Севастополі, все по-чесному. Це не Сімферополь і не Ялта. Це генетичний код. Він тут на кожному кроці. Жодних сумнівів – столиця того самого "русского мира". Він не прийшов сюди – він звідси не йшов. Тут вони дійсно є – ті самі 96 відсотків. Плюс-мінус – суті не міняє. Переважна, зловісна більшість", – підкреслив він.
Левкович додав, що у Севастополі більшість людей дійсно хотіла приєднатися до Росії і від цього подвійно страшно за проукраїнську меншість.
"Юля. Громадянка України. Відмовилася від російського паспорта. Тепер, по суті, ніхто. На офіційну роботу не влаштуватися. Посвідка на проживання. Довідки кожного року. Підтвердження. Їхати не хоче – майже все життя, 39 років, у Севастополі. Та й не може – старенькі батьки. Теж вважають себе українцями. Яким коли-не-коли – та й кинуть у спину: "зрадники". Причому не тільки росіяни. Для України вони теж – зрадники. Тому що не виїхали. Тому що не боролися. Чи погано боролися. Тому що не здохли", – розповів він.
За словами журналіста, він також мав розмову з хлопцем на ім'я Ілля, який був далекий від політики.
"Сидить поруч зі мною на лавці навпроти готелю, який поки ще носить назву "Україна". Ледве стримує сльози. Кілька місяців тому забрали батька. Біля під'їзду. Того самого Володимира Дудку, учасника якоїсь безмежно ідіотичної кримської "диверсійної групи". Відвезли до Сімферополя. Посадили до найжорсткішого СІЗО. 52 роки диверсантові. Мабуть, міцнішого в "українських радикалів" не знайшлося нікого. Уперше після арешту Ілля побачив батька по телевізору. У пропагандистському сюжеті телеканалу "Росія". "Я його не впізнав. Це не він. Не його манера мовлення. Чи то спати не давали, чи то пити, чи то і те й інше". Після був на побаченнях два рази. "Сину, – сказав батько Іллі, – я досі не вірю, що все це відбувається зі мною. Поганий сон. Не вірю", – передав Левкович.
Він додав, що батько по суті попрощався з Іллею, тому що у випадку, якщо його посадять – "це квиток в один кінець".
"Цілковите безсилля. Ілля писав офіційній українській владі – міністрам, депутатам. Надходять відписки, або не надходить відповідей узагалі. Із ФСБ усе тим паче зрозуміло. Потрібно було прозвітувати щодо виконаної роботи, не просто ж так до міста прислали – і вони відзвітували. Відірвалися. На людині, яка навіть не збиралася виїжджати. "Ні, я не здаюся, – каже Ілля, – але розумію, що з цього боку чекати якоїсь милості марно", – передав журналіст.
Левкович підкреслив, що швидко закінчив інтерв'ю, оскільки питати у Іллі було нічого.
"Севастопольські українці, що залишилися. Забуті, покинуті, обпльовані усіма. Тисяча, сто, двоє – не важливо. Вишенька на авторському путінському торті під назвою "нелюдяність". Навколо – абсолютно щире свято. Люди захотіли так", – підсумував він.
Росія окупувала Крим і Севастополь після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнається Україною та більшістю країн світу.
4 березня 2017 року Левкович розповів, що в Сімферополі та Ялті ейфорія від приєднання півострова до Росії спала, а люди "починають підозрювати, що їх жорстко наїб...ли".
10 листопада 2016 року Федеральна служба безпеки Росії заявила про затримання в Севастополі українців, що нібито планували теракти. Пізніше російські ЗМІ повідомили, що у Криму були затримані Олексій Бессарабов, Дмитро Штибліков і Володимир Дудка. У Міністерстві оборони України заявили, що у Криму ніяких українських диверсантів немає, а в Головному управлінні розвідки Міноборони України зазначили, що інформація про затримання в Севастополі нібито учасників диверсійно-терористичної групи відомства – фейк.
"Ленінський суд" міста Севастополя ухвалив рішення заарештувати затриманих за підозрою в підготовці диверсій на півострові.
14 листопада 2016 року у ФСБ повідомили, що затримані в Криму "українські диверсанти" визнали свою провину.
