+18 Київ
Відома майстриня-керамістка Леся Денисенко із Василькова – шосте покоління гончарів у своїй родині. Вона живе в хаті, яку збудував її батько, й каже, що навіть не припускала думки про те, що покине сімейну колекцію та свої твори.
"Я перенесла керамічні речі в сарай. Після сильних вибухів із жахом побігла дивитися, що сталося. Раму вибило, а кераміка стоїть – як той півень, що в Бородянці", – згадує майстриня.
Жителька Ірпеня Тетяна Савченко – зберігачка колекцій пам'яток ювелірного мистецтва XV–XXI століття в Національному музеї історії України. Вона згадує, як у перший день вторгнення взяла дитину й поїхала на роботу пакувати експонати. Потім повернулася додому.
"Уже наступного дня виїхати з міста було неможливо. 5 березня ми із сином пішли в бік вокзалу під вибухами й пострілами", – згадує Тетяна.
Світлана – старша наукова співробітниця відділу фондів Чернігівського обласного художнього музею імені Г. Галагана. Вона розповіла, що з першими вибухами в місті подумала не про власну безпеку, а про збереження експонатів – і примчалася на роботу. Пізніше заклад пережив сильний обстріл.
"Було пошкоджено 21 вікно. У приміщеннях лежав товстий шар битого скла разом із документами вперемішку", – розповідає Світлана.
Більше історій ви можете прочитати тут: https://bit.ly/43zRZZw.
