0 Київ
Новий фільм розповідає про перипетії життя багатої спадкоємиці Ліннетт Ріджвей-Дойл (Галь Гадот) та її світського оточення. Сюжет класичний для романів Крісті: у закритому приміщенні, цього разу на яхті серед Нілу, стається загадкове вбивство. Пуаро (Кеннет Брана) має розплутати клубок складних взаємин між усіма присутніми на кораблі. Водночас кожен із гостей приховує свою похмуру таємницю, до суті якої і треба докопатися геніальному детективові.
Основна сюжетна лінія стрічки не відходить далеко від першоджерела, хоч у фільму все ж таки є деякі незначні відмінності. Наприклад, персонаж Саломея Оттерборн із романістки перетворилася на джазову виконавицю, а опікун головної героїні Ендрю Пеннінгтон став її кузеном Ендрю Качадуряном.
Змінив амплуа і друг Пуаро, який за книжкою є співробітником МІ-6 Рейсом. У фільмі ж він зображений залежним від владної мами тюхтієм Буком.
Фото: kinomania.com.ua
Не обійшлося у стрічці й без посилань на сучасний порядок денний. "Якби я вбивала всіх, хто мене принижує, світ був би сповнений мертвих білих леді", "Поліцейські, які побачили чорного з пістолетом, застрелять мене не роздумуючи", – декларують герої фільму. Феміністичні мотиви ж прослизають у лінії головної героїні, яку тут показують не лише світською левицею, а й діловитою бізнес-леді.
Головне нововведення кіношної версії – чорно-білі початкові сцени, які розповідають нам передісторію Еркюля Пуаро. Ми дізнаємося, що в юності майбутній детектив пройшов м'ясорубку Першої світової й уже тоді демонстрував свій гострий розум і вміння швидко аналізувати ситуацію.
Однак разом із бойовим досвідом він дістав і кровоточиву душевну рану, обігравання якої робить із бездушного і зарозумілого книжкового Пуаро живу людину зі своєю історією та своїм болем. Ця людяність у сукупності з блискучою акторською грою Брана дає змогу глянути на персонажа Крісті в новому незвичайному світлі, співпереживати йому і навіть частково асоціювати себе із цим героєм.
Фото: kinomania.com.ua
Є в картини й мінуси. Зокрема, це дуже затягнутий хронометраж. Перша година фільму змушує глядача відверто нудьгувати. Неспішність та плавність розповіді хоч і супроводжує чудовий візуал, але все-таки втомлює. Тільки пересиливши довгу й затягнуту експозицію, глядачі нарешті отримують бажану детективну історію з убивствами, загадками та розслідуванням.
Візуально картина – це насолода для очей, особливо на загальних планах. Стародавні руїни та природа Єгипту, нескінченні води Нілу, шик і блиск внутрішнього світу багатіїв. Усе це показано так красиво й естетично, що навіть не хочеться чіплятися до окремих кадрів, де надто вже в очі впадає хромакей.
Фото: kinomania.com.ua
Загалом "Смерть на Нілі" – це якісна детективна історія із цікавими режисерськими нововведеннями. Проте неспішність першої частини стрічки може зіпсувати враження деяким глядачам, які очікують одразу спостерігати детективну історію в усій красі.
