"Подзвонили у двері, і прийшли люди. Ну, я їх впустила: "Дивіться, бо нам приховувати нема чого". Просто я розуміла, що краще хай люди зайдуть, ніж я буду… Я була одна, а їх було не менше ніж чоловік 15. Усе проходило, у принципі, у рамках, поки не почали вилучати мої приватні речі. Я просила цього не робити, але мене ніхто не слухав. Мене буквально трусило. Я стояла – наче нормальна людина, але всередині все трусилося", – сказала Ірина Білоцерковець.
Вона зазначила, що не зрозуміла, що саме шукали силовики.
"Вони казали, що шукають матеріал до слідчого експерименту, і все. Я просто водила їх по кімнатах, і вони просто все обшукували. Це тривало близько двох годин. Вони вилучили старенький ноутбук – я не знаю, навіщо він їм. І мій телефон. Зараз телефон – це майже пів життя. Там усе в ньому. Не знаю, вони чомусь вважали, що це дуже важлива річ для них", – розповіла Білоцерковець.
Вона висловила здивування, чому обшуки треба було проводити саме у відсутність її чоловіка, і вважає такі дії замовними.
"Я взагалі вважаю, що це політична замовна справа, бо всі знають, що шукати нема чого. А пресувати людину, яка ні в чому не винна, – це не по-людськи. Я дуже багато пережила. І кожен такий крок – це дуже важко витримувати. Я не розумію, навіщо це робити зі мною? Ідіть до Дмитра, він чоловік. Нащо ви, 15 чоловіків, до жінки приперлися зранку і робите те, що вона не може витримати?" – сказала вона.