У релізі зазначили, що фонд споруд цивільної оборони створено для укриття жителів столиці від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.
"Фонд включає сховища цивільного захисту, підземний простір метрополітену, підвальні приміщення житлових будинків, підземні паркінги та інші споруди підземного простору, які можуть бути тимчасово використані для укриття населення", – зазначили в мерії.
У КМДА наголосили, що керівники організацій та власники будівель за потреби забезпечать вільний доступ для укриття.
Скріншот: google.com
Мер Києва Віталій Кличко, який є головою Асоціації міст України, 14 квітня оприлюднив заяву асоціації щодо концентрації військ Російської Федерації на кордонах України. Він звернувся до центральної влади із закликом об'єднатися.
"У кожному регіоні ми зробимо все необхідне для підтримки територіальної оборони, збереження громадського порядку, безперебійної роботи систем життєзабезпечення міст", – зазначив Кличко.
Контекст
2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у ТКГ Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".
1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів. Прессекретарка президента України Юлія Мендель розповіла 11 квітня, що цього року вже загинуло 26 українських військовослужбовців, після цього загинуло ще двоє.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є наймасштабнішою протягом останніх років. За даними Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ біля кордону з Україною найбільша із 2014 року. Мендель 12 квітня повідомила, що на східному кордоні з Україною РФ розмістила більше ніж 40 тис. військовослужбовців, стільки ж російських військових перебуває в окупованому Криму.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність.
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня визнав, що до "західних кордонів" Росії перекинуто дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ. За його словами, вони беруть участь у "контрольній перевірці військ". Шойгу також заявив, що Росія "вживає заходів" у відповідь на "загрозливу військову діяльність НАТО".