-1 Київ
Зараз детективи Національного антикорупційного бюро України ведуть досудове розслідування у кримінальному провадженні №4202000000002497, його термін продовжено до 27 грудня 2021 року. У справі йдеться про викрадання з рахунків АРМА грошей в еквіваленті $400 тис.
У межах кримінального провадження підозрюють в.о. голови АРМА Віталія Сигидина, його заступника Володимира Павленка та начальника одного з управлінь АРМА, голову відділу моніторингу ефективності менеджменту активів відомства Вахтанга Бочорішвілі. Під час оголошення підозри їхні дії кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном через зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою).
У суді підозрювані посадовці повторюють тезу, що АРМА "не має права ставити під сумнів судове рішення" і "не має повноважень ініціювати будь-які з'ясування обставин, викладених у постанові та проводити додаткові перевірки фактів", зазначають журналісти.
"Те, що реєстр судових і заарештованих активів не інтегровані – не наша вина, – заявив у суді вже відсторонений Сигидин. – Нам дається три дні на виконання ухвали суду. Ухвала прийшла належним чином завірена із супровідним листом суду".
Бочорішвілі наполягає, що це не очолюване ним управління менеджменту активів перевіряє достовірність судової ухвали, а інший структурний підрозділ – управління правового забезпечення.
Насправді, зазначено в розслідуванні Mind.ua, у посадовій інструкції управління менеджменту активів написано, що це саме воно "здійснює перевірку та аналіз правовстановлюючих та інших документів, а також відомостей, пов'язаних з активом, у разі потреби витребовує такі документи у відповідного прокурора, за зверненням якого активи передаються в управління АРМА або інших державних органів".
Прокурор Офісу генпрокурора Юрій Густяков, який здійснював процесуальне керівництво у провадженні, яке розслідувало ДБР, категорично не згоден із тим, що керівництво АРМА стало жертвою шахраїв: "Неможливий шахрайський спосіб заволодіння майном, яке перебуває в управлінні державного органу, який уповноважений управляти цим майном і на виконання функцій повертати майно. І наділений повноваженнями звертатися до органів державної влади із запитами відповідними, користуватися реєстрами".
АРМА має повний і необмежений доступ до всіх інформаційних ресурсів держреєстру судових рішень, зазначають журналісти. Також на сайті Печерського районного суду Києва за номером провадження можна дізнатися, що такої справи не розглядали, жодних рішень щодо неї суд не ухвалював.
Керівництво АРМА могло звернутися до судді Олени Бусик, яка це рішення ухвалювала, а інформацію про те, чи було судове засідання і яким був його результат, міг надати також прокурор, який здійснює процесуальне керівництво, підкреслює видання.
Офіс генпрокурора дізнався про те, що кошти перераховано Ігорю Королю вже постфактум – за шість днів після проведення фінансової операції, зазначають журналісти.
