-2 Київ
"На початку війни в містечку Радомишль на Житомирщині сталася трагедія. Мешканка міста прийняла за диверсантів двох підлітків, які гралися "у війну", і викликала місцевих самооборонців. У результаті через жахливе непорозуміння одна дитина загинула, а друга дістала вогнепальне поранення. Історія набула резонансу, бо загинув неповнолітній. І саме це, схоже, заважає слідству та прокуратурі об'єктивно розслідувати обставини справи, щоб не викликати на себе вогонь суспільного осуду. Із таким же підходом можуть стикатися фігуранти десятків інших справ по всій Україні", – вважає юрист.
За його словами, начальник штабу "Радомишльської варти" Віктор Ільченко і її боєць Олександр Юрко на виклик місцевої жительки зайшли на її подвір'я й побачили силуети у військовій формі, які почали тікати.
"Самооборонці гукали до невідомих, але ті не реагували. Юрко почав стріляти чергами в бік кущів, а Ільченко почав стріляти вгору одиночними пострілами. Коли підійшли ближче, то виявили тіло одного із хлопців і пораненого іншого. Юрко почав надавати пораненому допомогу, а Ільченко викликав "швидку" та поліцію. Місцеві ЗМІ з'ясували, що загиблий хлопець носив дідову камуфляжну куртку, бо не мав багато іншого одягу, сім'я тільки приїхала з Києва. Автомат був явно іграшковим, а отже, мовляв, його неможливо було прийняти за зброю окупантів. Трагедію по повній програмі "відпрацювали" й російські пропагандистські медіа, аби створити образ "звірів" із бійців самооборони, які розстрілюють дітей", – наголосив Радзієвський.
Адвокат повідомив, що підозрювані четвертий місяць перебувають під вартою без права внесення застави за підозрою в умисному вбивстві одного неповнолітнього та замаху на вбивство іншого.
"Загибель дитини від кулі під час війни, та ще й від рук "своїх" – непоправна трагедія. Та чи повинен резонанс цієї справи переважувати необхідність її об'єктивного розслідування? Кілька фактів підтверджують, що йдеться саме про такий розвиток подій. На думку захисту, звинувачення в навмисному вбивстві є абсурдними, адже передусім для такого звинувачення потрібен умисел. Тобто бійці нібито мали розуміти, що перед ними саме діти, і свідомо бажали позбавити їх життя. Чи можна говорити про бажання навмисне вбити двох дітей, коли бійці прибули на виклик щодо диверсантів? Версія слідства не витримує критики: нібито підозрювані вирішили вбити неповнолітніх, тому що останні не виконали команди зупинитися. При цьому в матеріалах справи не надано належної оцінки обставинам, що подія сталася в умовах воєнного стану, що в декількох кілометрах знаходилися російські війська, що в місті Радомишль діяли ворожі ДРГ, що потерпілі були одягнуті в камуфляжну форму й мали при собі іграшкову зброю. Не згадується і про причину появи підозрюваних на місці події, а саме повідомлення про ворожу ДРГ", – перерахував юрист.
Він наголосив на тому, що другий підліток не загинув тому, що йому надав медичну допомогу саме той, кого обвинувачують у замаху на вбивство. Ільченко, як стверджує адвокат, узагалі не стріляв у бік дітей, а робив постріли тільки вгору.
"У процесі розслідування слідство і прокуратура намагаються закрутити гайки і тепер висувають обвинувачення самооборонцям у незаконному зберіганні зброї. У той час як на початку війни наявність цієї зброї, імовірно, могла врятувати десятки життів. Такі дії правоохоронців і самі є злочином, адже йдеться про притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинного", – написав юрист.
Радзієвський вважає, що для обвинувачення в умисному вбивстві немає підстав, а слідство перевищує свої повноваження й виявляє некомпетентність. Першою причиною він вважає надто великий резонанс навколо справи, другою – бажання правоохоронців поставити під свій контроль добровольчі збройні формування.
"Як захисники підозрюваних у цій справі, ми, звичайно, будемо використовувати всі законні методи для повернення її розгляду у правове русло. Зокрема, звернемо увагу Державного бюро розслідувань на вчинення правоохоронцями злочину – притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинного. Однак чи можна гарантувати, що завтра аналогічна історія не буде повторюватися з іншими добровольцями в інших регіонах? Розвиток подій у цій справі стане показовим: чи зможе резонанс "перетиснути" об'єктивну реальність воєнного часу. І чи дійсно межа між героєм і вбивцею є настільки тонкою й непомітною", – підсумував адвокат.
