Ерік зазначив, що сам він перебував у підрозділі штурмовиків "Шторм", який відрізняється від "Шторм Z".
"От якщо в нас бійці – ніхто, ну от від слова "зовсім" (як би ти з ними ще розмовляєш про щось), то вони – узагалі ніхто. Тобто він сам не має права сходити в туалет нікуди, навіть в окопі. Щонайменше вони ходять утрьох. Практично будь-хто його може вбити – і нічого за це не буде", – сказав Ерік.
За його словами, коли в його підрозділі "Шторм" закінчувалися люди і треба було кимось поповнювати, відряджали по ексв'язнів зі "Шторму Z".
"Поїдь туди, забери 15 людей, вони випадково у штурмі вижили, нехай у нас повоюють, – передав слова росіян Ерік. – Я за них розписувався у штуках. "П'ять подушок отримав", "П'ять зеків отримав"... Я розписався. Із цього моменту вони для [російської] держави не існують. Я останній, хто ставить про них підпис. Я їх забрав, приводжу до своїх, і вони вже там воюють/не воюють – я не знаю. Я навіть не знаю, хто їх списує".
Російський доброволець наголосив, що не знає і прізвищ тих, кого забрав із підрозділів для ув'язнених.
"Усі вони пішли в один кінець, і далі мені їхня доля невідома. Вони ніби до нас прикомандировані, але в мене в документах вони не проходили. Тобто бути зеком на війні – страшна штука. Ти в жодному разі не виживеш. Навіть якщо ти вижив випадково, тебе потім знову зі шпиталю привезуть до такого старшини, як я, котрий його без зброї відправить однаково туди", – пояснив Ерік.