Він підкреслив, що саме коштом експорту нафтопродуктів Росія поповнює свій бюджет і це становить велику частку військового бюджету РФ.
"Що ми маємо зробити? Ми маємо мінімізувати ці надходження до бюджету й автоматично десь перекрити кисень [президенту країни-агресора РФ Володимирові] Путіну. Цим ми й займаємося. Тому проведено ряд успішних операцій відповідними далекобійними так званими дронами... Ми вже на 12% "мінуснули" і видобуток, і переробку", – сказав Малюк.
Він додав, що СБУ й далі працює над цим разом із колегами з Головного управління розвідки Міноборони України, Силами спеціальних операцій ЗСУ та іншими.
На запитання, чи горітимуть і далі російські НПЗ, Малюк відповів: "Звичайно. Нехай очікують на чергову "бавовну".
Контекст
Від початку року Україна посилила атаки на нафтогазові об'єкти на території Росії – НПЗ, нафтобази й газові термінали. Атаки зафіксували в багатьох регіонах. Відповідальність за частину інцидентів неофіційно взяли на себе СБУ й військова розвідка України.
За оцінкою Bloomberg, обсяги роботи нафтопереробних заводів у Росії протягом більшої частини лютого були майже на 4% нижчими від рівня грудня, тобто до масованих атак БПЛА. Але загалом, зазначило агентство, Росії вдалося відновити роботу більшості об'єктів, які зазнали атак, за винятком Туапсинського нафтопереробного заводу (туди дрони прилетіли наприкінці січня).
Через атаки, як зазначило The Moscow Times, у Росії експорт бензину впав на 37%, дизельного пального – на 23%. Російська влада заявила, що проблем із постачанням внутрішнього ринку немає, але з 1 березня експорт бензину заборонили на пів року.
12–16 березня безпілотники атакували російські нафтопереробні підприємства в кількох областях, пошкоджені об'єкти становлять приблизно 12% потужностей РФ із перероблення нафти, писало Bloomberg.