+11 Київ
Україні вдалося утримати Покровськ Донецької області, але на деяких інших ділянках фронту РФ прориває українську оборону: у Куп'янську Харківської області російські військові розділили українські підрозділи біля річки Оскіл, у Донецькій області в Часовому Яру окупанти перетнули канал Сіверський Донець – Донбас, зайняли висоти в районі Вугледара, а в Курській області РФ росіяни відбили половину територій, які Україна зайняла на початку операції, ідеться в матеріалі.
Підрозділи українських військ видання називає "недоукомплектованими й перевантаженими", а також "виснаженими значними втратами" навіть попри оновлений закон про мобілізацію, який в Україні набув чинності у травні. Видання пише, що політична чутливість і перестороги щодо демографічної кризи перешкоджають зниженню мобілізаційного віку, до якого закликають західні партнери.
У своєму нещодавньому есе Джек Вотлінг із лондонського аналітичного центру Royal United Services Institute виділив кілька причин послаблення позицій України. Одна з них – брак засобів протиповітряної оборони, який дає змогу російським розвідувальним дронам встановлювати "безперервне й щільне спостереження". Так росіяни мають можливість бити балістичними ракетами й дронами по українській артилерії в тилу, а також завдавати бомбових ударів по підрозділах на фронті. Це дає змогу росіянам "повільно, але стабільно просуватися малими групами", зокрема використовуючи мотоцикли, які є менш помітними, ніж танки.
За словами заступника міністра оборони України Івана Гаврилюка, у ЗСУ обмежені запаси снарядів. Зараз Росія має вдвічі більше артилерійських боєприпасів, танків і бронетехніки. Що менше вогневої потужності й броні, то більша залежність від піхоти й більші втрати, сказав посадовець.
Утім, Росія також стикається із серйозними проблемами, зокрема економічними, зазначає видання. Наступного року Москва витратить третину свого національного бюджету на оборону. Інфляція, імовірно, вдвічі перевищить офіційний річний показник. Європейський розвідник розповів The Economist, що 2025 року звичайні російські сім'ї "вперше почнуть відчувати економічні труднощі". За його словами, ознаки втоми від війни вже є серед тих, хто безпосередньо пов'язаний з нею, ідеться про матерів і родичів російських військових.
На полі бою Росія й надалі застосовує примітивні тактики, які призводять до великих втрат, і рішення залучити тисячі бійців із КНДР, яких, імовірно, скеровують на фронт у Курську область, свідчить про те, що російські підрозділи також перебувають під тиском, зазначає The Economist. За словами анонімного європейського чиновника, російські Генштаб і міністерство оборони чинили "сильний тиск" на Кремль із вимогою мобілізувати більше людей.
Видання пише, що ризик, що російські війська підуть на Дніпро чи Одесу, "невеликий", що Росія не може воювати вічно, однак американські, європейські й українські посадовці занепокоєні, що, зважаючи на нинішні тенденції, "момент, коли Україна зламається, може настати раніше".
На думку Вотлінга, Москва сподівається, що "зможе досягти своїх цілей на Донбасі наступного року", а також нав'язати українським військовим "такий рівень втрат, із яким вони не зможуть запобігти подальшому просуванню". Це, на його думку, може надати окупантам важелі впливу на подальших переговорах.
The Economist пише, що песимістичний настрій помітний і у зміні риторики США. Хоча, наприклад, міністр оборони США Ллойд Остін публічно досі говорить про перемогу України, на практиці риторика початку 2023 року про "формування українських сил, які могли б повернути територію або змусити Росію до переговорів через добре спланований удар", змінилася на "запобігання поразці" (видання тут посилається на чиновників Пентагону, залучених до планування). За словами джерела ЗМІ, західні посадовці зараз дедалі більше думають, "як Україна може вижити". Високопосадовець Держдепартаменту США з питань Європи Джим О'Браєн на конференції в Ризі 19 жовтня заявив, що наступні кілька місяців визначать характер війни в Україні на кілька років.
