-2 Київ
Катерина, брат якої – Іван Житник із позивним Джанго, два роки в Авдіївці у складі 110-ї бригади ЗСУ, – розповіла журналістам про те, що їй зателефонував Іван і сказав, що він поранений. Разом із ним були ще четверо поранених бійців бригади й один військовий, який був здоровим, але вирішив залишитися з побратимами.
"Їм (пораненим) сказали, щоб вони чекали машину, а всіх цілих забрали. І вони цю машину чекали півтори доби. І коли вони зрозуміли, що ніхто за ними не приїде, то почали всім дзвонити. Ваня, коли мені дзвонив, у нього такі болі були, його там обкололи всім, що в них залишалося, але медикаменти закінчувалися і їжа теж", – розповідає жінка.
Розмова між братом і сестрою потрапила в соцмережі, хоча Катерина каже, що нічого не публікувала, але скинула запис розмови родичам.
В обід зять Катерини через відеозв’язок набрав Джанго. За словами жінки, брат сказав, що командування домовилося, щоб їх забрали росіяни, бо українські військові до них уже не дістануться.
Під час цієї відеорозмови зять Катерини побачив на відео, як у шахту зайшли росіяни і сказали всім виходити: "І зять каже нам: я бачу, як заходять росіяни, і говорять: "Встали, вийшли, ми вас нести не будемо". Зять ще намагався з ним поговорити, а вони сказали брату вимкнути телефон".
На російському відео Катерина впізнала тіло брата за одягом і пляшкою з водою, яку він тримав у руках, коли їх виводили з шахти росіяни.
Боєць 110-ї бригади Віктор Біляк розповів журналістам, що був із пораненими бійцями на "Зеніті" до його евакуації звідти. На відео росіян він упізнав військового з татуюванням на руці у формі хреста – Андрія Дубницького з позивним Байрактар. 14 лютого він залишався на позиції "Зеніт" разом з іншими пораненими.
"Він мене набрав о 7.00, але ми спали. Ми о 10.00 поговорили. Він поранений у пах, перемотаний, старався жартувати, розплакався. Потім ми переписувалися… Останнє повідомлення було о 12.00, що буде полон. Усі листування в мене залишилися", – розповідає дружина Дубницького Людмила.
16 лютого Людмила поїхала у військкомат, щоб дізнатися щось про чоловіка, однак там їй нічого не відповіли. Увечері вона знайшла опубліковане росіянами відео.
"О 22.30 я знайшла це відео, я впізнала його за татуюванням. Його співслужбовець мені підтвердив, що це він. Ніхто після цього мені не дзвонив, нічого. Сьогодні просили ДНК-тест дочки, якщо що, я віддала всі документи, дані паспорта, військовий квиток. Його призвали 8 березня 2022 року, і відтоді він увесь час був в Авдіївці… Доньці було чотири місяці, коли його мобілізували", – каже жінка.
Разом із Дубницьким на російському відео був Георгій Павлов із позивним Панда. Його впізнала мама Інна.
Павлов – контрактник, служив із 2015-го. У 2017 році був у Маріуполі Донецької області, потім його перевели у 110-ту бригаду, останній рік він служив на позиції "Зеніт". Його мати каже, що військові три дні чекали на евакуацію.
"Вони три дні чекали машину, він іще тоді не був поранений, і 14-го отримав поранення, у нього осколкові поранення, спина… Я його дуже просила: синок, здайся в полон, ти мені потрібен живий – у нього маленька дитина, п'ять років, син Андрюша, а він каже: "Мамо, я воїн". Хотілося б вірити, що вони живі. Найбільше, що я зараз хочу, – це знайти свого сина. Хочу побачити свого сина – йому буде 30 років у цьому році", – каже Інна.
За кілька годин після розмови із журналістами жінка написала повідомлення, що впізнала тіло сина на тому самому російському відео з убитими українськими бійцями.
Журналісти "Слідства.Інфо" звернулися по коментар у пресслужбу 110-ї окремої механізованої бригади. Там відповіли, що потрібно перевірити інформацію.
"Я не можу ні підтвердити, ні заперечити, треба перевірка, верифікація. Штатний розпис – це інформація для службового користування, у мене немає доступу до цієї інформації… Я бачив це відео, але якби це була правда, росіяни вже із цього розігнали б істерику, що ми кинули поранених. Це можуть бути хлопці з іншої позиції, інших місць, іншого часу", – сказав представник бригади.
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов у Facebook назвав імовірні прізвища ще трьох важкопоранених українських військових із "Зеніту", яких не змогли евакуювати, – Барановський, Савосік, Зінчук.
"Ці поранені не могли пересуватися самостійно, засоби евакуації для їхнього вивозу були відсутні. Через повне оточення "Зеніту" якась техніка проїхати для евакуації не змогла... Про долю трьох інших поранених, які потрапили в полон на "Зеніті", поки що нічого не відомо. Упізнати всі тіла на російському відео неможливо", – наголосив він.
