"Хочу дожити до кінця війни, поки ми цей бруд не викинемо, не виженемо до чортової матері. Ну скільки ж їх може бути?" – сказав Сабо.
Він зазначив, що через війну його іноді мучить безсоння.
"Пожити більше. Хотілося б ще пожити. Не дає ця війна, на нервах. Я іноді погано сплю. Дуже погано сплю", – розповів Сабо.
Контекст
Сабо народився 1940 року в Ужгороді в угорській сім'ї. Із дитинства займався футболом. Закінчив Київський державний інститут фізичної культури та Київський національний університет імені Тараса Шевченка (факультет журналістики).
Професійну футбольну кар'єру розпочав у 1958 році – в ужгородському "Спартаку". Відомим він став завдяки грі в київському "Динамо", за який він виступав у 1959–1969 роках. За "Динамо" зіграв 246 матчів і забив 42 голи. Після київського клубу грав у луганській "Зорі" й московському "Динамо". У 1965–1972 роках виступав за збірну СРСР.
Сабо – чотириразовий чемпіон СРСР, дворазовий володар Кубка СРСР, бронзовий призер Олімпійських ігор 1972 року.
1972 року завершив футбольну кар'єру, а 1977-го розпочав тренерську. У різні роки тренував "Зорю", СКА (Київ), "Дніпро" й "Динамо" (Київ). У 1994-му та 1996–1999 роках був головним тренером національної збірної України.