За словами Сенцова, він не зустрічав на війні мобілізованих, яких "заламали в бусик".
"Є різні люди. Людей, мотивованих пропагандою, які надивилися телемарафону і сказали: "Усе, я пішов в армію", – такого не буває. Людина сама доходить внутрішньо й каже: "Усе, відсиджуватися далі неможливо. Треба йти". Такі люди є, їх меншість. Більшість – це мобілізовані. Прийшла повістка, вони сказали: "Значить, треба йти". Їх не ловили в бусиках. Людей, яких заламали в бусиках, я не зустрічав. Вони є, але їх невелика кількість. Переважно приходить повістка – і людина або починає ухилятися, або приходить в армію", – сказав він.
Режисер додав, що в таких людей уже інший рівень мотивації.
"Звичайно, мотивація вже не та, як і рівень, як і, так би мовити, якість поповнення. Люди вже, скажімо так, віку якщо не похилого, то вже близько до похилого, дуже-дуже-дуже дорослі й не дуже здорові. Вони приходять: "У мене спина, у мене нога, у мене те, у мене се". Де їх спіймали, що мені з ними робити? Це ж не санаторій, не лікарня – це штурмовий підрозділ. Навантаження дуже високе фізичне, психологічне. У піхоті важка робота, а тут ще важча", – підкреслив він.