Сирський із генералом Брауном обговорили посилення захисту від російських ракетних і бомбових ударів 

Контекст

• 20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.
• Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".
• Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців експрезидент Дональд Трамп. Він вважає, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію, який не можна прив'язувати до іноземної допомоги в жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.
• Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, що передбачає допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню, але без угоди про міграційну реформу та безпеку кордону. Його має затвердити Палата представників.
• Її спікер Майк Джонсон заявив 13 березня, що Палата представників США підготує свій законопроєкт щодо допомоги для України, який суттєво відрізнятиметься від ухваленого Сенатом, написав The Hill. За словами сенаторів, які були на щорічній виїзній нараді республіканців верхньої палати Конгресу, Джонсон сказав їм, що проєкт Палати представників може пропонувати підтримку Україні у вигляді кредиту чи лендлізу.
• У Білому домі закликали Джонсона поставити на голосування законопроєкт щодо допомоги Україні на понад $60 млрд, за який Сенат уже проголосував у лютому.