Події

Україні через мобілізацію й міграцію бракує 4,5 млн працівників – аналітика "Економічної правди"

25 червня 2024, 14.10 Этот материал также можно прочитать на русском

Сайти з пошуку роботи вже третій місяць поспіль фіксують рекордну з початку великої війни кількість вакансій Фото: depositphotos.com

У 2024 році роботодавці в Україні вже зіткнулися з проблемою пошуку людей. Посилена мобілізація, внутрішня й зовнішня міграція, повільна адаптація до життя в новому місці – такі причини перераховує "Економічна правда" у статті від 25 червня під заголовком "Людей бракує, зарплати зростають. Що відбувається на ринку праці".

"Дослідники Центру Разумкова констатують, що на початку 2024 року чисельність працездатного населення в Україні знизилася на 40% порівняно з 2021 роком. Скорочення робочої сили зумовлене, зокрема, демографічними втратами", – зазначає авторка матеріалу Анастасія Дячкіна.

Україні бракує 4,5 млн працівників, пише вона. Сайти з пошуку роботи вже третій місяць поспіль фіксують рекордну з початку великої війни кількість вакансій.

"Підприємства зі сфер, де зазвичай працювали чоловіки (будівництво, транспорт, видобувна промисловість), нестачу працівників пов'язують із мобілізацією, кажуть у Нацбанку. Найбільше працедавців турбує мобілізація висококваліфікованих спеціалістів та тривалий час і значні витрати на підготовку заміни. У НБУ наголошують, що вплив мобілізації на ринок праці після початку великої війни був значно меншим, ніж вплив міграції. Недавнє опитування Міністерства економіки показало, що для більшості роботодавців основною проблемою є пошук кваліфікованих працівників. Причиною цього є саме мобілізація", – пише журналістка.

Дефіцит кадрів змушує підприємства залучати більше жінок і тих, хто працює дистанційно, вказує авторка. Залучення ветеранів війни й осіб з інвалідністю, набутою до лютого 2022 року, поки що незначне.

Контекст

У березні 2024 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Кабмін напрацьовує "справедливіший" підхід до бронювання військовозобов'язаних з урахуванням рівня заробітної плати, податкового навантаження і впливу на економіку.
Розроблення "справедливого механізму" бронювання працівників підприємств, які підпадають під військовий призов, анонсував і президент Володимир Зеленський.
У Кабінеті Міністрів України розробляли ідею бронювати від мобілізації українців, які сплачують у бюджет у вигляді податків не менше ніж 6 тис. грн на місяць, повідомляв заступник міністра цифрової трансформації з розвитку ІТ Олександр Борняков.
За даними "Української правди", Офіс президента України й ініціативна група у Верховній Раді по-різному бачать критерії для економічного бронювання від мобілізації: "Або це податки із зарплати в щонайменше 30–35 тис. грн, або 20 тис. грн доплати за працівника щомісяця".
8 травня нардеп, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що зараз розглядають дві моделі економічного бронювання. "Одна модель – [відштовхуватися] від мінімальної зарплати, яка має сплачуватися, щоб податки із цієї зарплати [становили] 35 тис. грн, вистачало на мінімальну зарплату, на утримання бійця. А інша модель – коли у вас є квота, безвідносно до якої ви від індустрії працюєте", – сказав Арахамія. Він вважає, що в дискусіях з'явиться "якась модель, яка викличе найменше обурення".
30 травня джерело "РБК-Україна" в Офісі президента заявило, що в ОП відмовилися від ідеї економічного бронювання. "Генштаб побоюється, що економічне бронювання не розв'яже проблеми з нестачею кадрів, буде сприйнято як офіційний відкуп від мобілізації й лише спричинить негативну реакцію в армії", – написало видання.
10 червня член комітету ВР із питань національної безпеки, оборони й розвідки народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський заявив в інтерв'ю "РБК-Україна", що Верховна Рада все-таки не відмовилася від ідеї ввести економічне бронювання від військової служби. Він додав, що ідей, як остаточно розв'язати це питання, у Ради зараз немає.