Дослідження KPMG підтверджує, що ДТЕК не отримувала надприбутків від "Роттердам плюс" – Марунич

Заяви про отримання надприбутків компанією ДТЕК після запровадження "Роттердам плюс" – міф, написав співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич у блозі на сайті видання "Кореспондент".

Він послався на дані дослідження міжнародної аудиторської компанії KPMG, у якому дійшли висновку, що прибутковість шахт і ТЕС після введення формули істотно не змінилася.

"Аудитори проаналізували діяльність 25 інтегрованих компаній, 20 генерувальних і 21 видобувної компанії. Серед досліджуваних – 13 провідних міжнародних диверсифікованих компаній енергосектору. Основний висновок аудитора: прибутковість шахт і ТЕС до 2013 року і протягом 2016–2019 рр. суттєво не змінилася. Тобто показники приблизно однакові для "формульної" (на базі "Роттердам плюс") епохи визначення ціни вугілля та епохи ручного управління", – підкреслив Марунич.

Він навів дані про рентабельність компаній, діяльність яких аналізувала KPMG, і дані про рентабельність компаній ДТЕК, які свідчать, що після введення "Роттердам плюс" компанія ДТЕК не отримувала надприбутків.

"Рентабельність інтегрованих компаній... у 2016–2018 роках становила у середньому 18%. Показник "ДТЕК Енерго" становив 11%. Рентабельність генерувальних компаній за показником прибутку до виплати відсотків і податків у 2016–2018 роках становила в середньому 17%, для ТЕС "ДТЕК Енерго" цей показник становив 3%. Рентабельність вуглевидобувних підприємств за показником прибутку до виплати відсотків і податків у 2016–2018 роках становила у середньому 15%. Водночас для ТЕС групи "ДТЕК Енерго" цей показник становив 13%. Отже, "ДТЕК Енерго" після введення формули "Роттердам плюс" не отримала надприбутків, які перевищують середньогалузеві показники", – зазначив експерт.

У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. Формула "Роттердам плюс" охоплює ціну вугілля для виробництва електроенергії, що ґрунтується на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен), плюс доправлення в український порт.

Економія для побутових і промислових споживачів завдяки формулі становила до 40 млрд грн за рахунок введення граничної ціни вугілля у структуру тарифу на електроенергію, вважає голова НКРЕКУ Оксана Кривенко.

Глава Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков висловив думку, що введення формули "Роттердам плюс" дало змогу уникнути віялових відключень електроенергії в країні і ручного регулювання цін на вугілля.

24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідує дії членів НКРЕКУ, які затвердили вугільну формулу "Роттердам плюс". Від 1 липня 2019 року набув чинності новий ринок електроенергії, у зв'язку з чим колишні принципи формування цін скасовано і формула "Роттердам плюс" припинила дію, але розслідування НАБУ триває.

8 серпня детективи НАБУ затримали директора держпідприємства "Оператор ринку", ексчлена НКРЕКУ Володимира Євдокімова. У бюро також повідомили, що про підозру оголосили ексголові НКРЕКУ Дмитрові Вовку і ще п'ятьом фігурантам справи. Сума збитку для споживачів електроенергії, за версією слідства, дорівнює 18,87 млрд грн.

Солом'янський районний суд Києва 14 і 16 серпня відхилив клопотання НАБУ про взяття під варту щодо двох співробітників ДТЕК, які фігурують у справі, і як захід забезпечення призначив їм заставу.