0 Київ
Імпорт електроенергії з РФ створить тиск на вітчизняних гравців енергетики і загрожує приєднанню України до європейської енергосистеми у 2023 році. Про це заявив експерт "Українського інституту майбутнього" Андріан Прокіп в ефірі телеканала NewsOne 23 жовтня.
Експерт нагадав, що у 2022 році Україна має від'єднатися від енергосистеми Росія – Білорусь – Молдова та продемонструвати здатність працювати в автономному режимі. Після цього має функціонувати паралельний режим, а згодом – синхронний режим із країнами Європи в системі NTSOE. Імпорт електроенергії з РФ загрожує цьому процесу.
"Тут уся слизькість питання – в обсягах імпорту. Тому що фактично обсяги міждержавних перетинів між Україною, Росією та Білоруссю можуть дати до 20% споживання електроенергії України. Що означає цей імпорт? Зменшення національного виробництва, зменшення платіжного балансу, тиск на національну валюту і, в кінцевому рахунку, це тиск на вітчизняних гравців енергетики, які будуть нездатні підготуватися до від'єднання від енергосистеми Росії та приєднання до Європи", – вважає він.
Прокіп не відкинув імовірності атаки з боку РФ на український енергоринок. Експерт додав, що "зараз ситуація не є критичною, але таїть у собі величезні небезпеки".
Імпорт із РФ після чотирирічної перерви став можливим унаслідок внесення правки в ухвалений 18 вересня закон України "Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії". Ініціатором правки був член фракції "Слуга народу", керівника комітету ВР із питань енергетики Андрій Герус. Член комітету Олексій Кучеренко стверджував, що правку Геруса внесено з порушенням регламенту Ради.
"Українські новини" 2 жовтня повідомили, що перше постачання електроенергії з Росії в режимі імпорту було відображено на сайті НЕК "Укренерго" 1 жовтня. За інформацією джерела агентства на ринку, імпортером є пов'язана з бізнесменом Ігорем Коломойським компанія "Юнайтед Енерджі". Протягом першої половини жовтня, згідно з даними "Укренерго", обсяг імпорту російської електроенергії зріс майже удвічі – із 2,4 млн кВт-год на добу до 4,5 млн кВт-год на добу.
