ОПЕК+ домовилася про зниження нафтовидобутку, але угода під загрозою зриву через позицію Мексики

9 квітня члени Організації країн – експортерів нафти і партнери (ОПЕК+) домовилися про зниження видобутку нафти, ідеться в заяві групи.

Засідання провели у форматі відеоконференції. У ньому брали участь міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бін Салман і міністр енергетики РФ Олександр Новак.

На переговорах погодилися скоротити видобуток нафти на 10 млн барелів на добу у травні – червні 2020 року, на 8 млн барелів на добу – в липні – грудні, а із січня 2011 року до травня 2022 року – на 6 млн барелів на добу.

"Угода діятиме до 30 квітня 2022 року, однак її продовження розглянуть у грудні 2021 року", – ідеться в заяві.

Учасники переговорів закликали найбільших виробників нафти "підтримати зусилля, спрямовані на стабілізацію ринку".

Наступне засідання ОПЕК+ у форматі відеоконференції заплановано на 10 червня.

Bloomberg зазначило, що переговори 9 квітня тривали більш ніж дев'ять годин. Фінальної угоди країнам не вдалося досягти через позицію Мексики. Вона відмовилася обмежувати видобуток на 400 тис. барелів на добу, не схваливши угоди. За даними агентства ТАСС, міністерка енергетики Мексики Росіо Нале "із гнівом" покинула переговори, які відбувалися в режимі відеотрансляції.

Після переговорів вона написала у Twitter, що її країна готова скоротити видобуток на 100 тис. барелів на добу.

"РИА Новости" з'ясувало, що всі країни ОПЕК+, окрім Мексики, підтримали скорочення нафтовидобутку, однак угода набуде чинності лише за умови участі в ній Мехіко. За даними джерел агентства, делегація Саудівської Аравії на засіданні "дала зрозуміти, що нової угоди без Мексики не буде".

10 квітня, за інформацією Reuters, продовжать обговорення угоди за участю міністрів енергетики країн ОПЕК+. Але Мексика не має наміру брати участь у сьогоднішній зустрічі й хоче зосередитися на переговорах G20, які заплановано на цей самий день, зазначило Bloomberg.

Якщо угода все-таки набуде чинності, то Росія й Саудівська Аравія, які є найбільшими виробниками нафти у групі ОПЕК+, мають намір скоротити добовий видобуток до 8,5 млн барелів, з'ясувало Bloomberg.

6 березня ОПЕК і союзники картелю (зокрема Росія) не змогли домовитися про продовження угоди щодо обмеження видобутку нафти, з 1 квітня угода припинила дію. Це спровокувало рекордне падіння ціни на сировину. До 9 березня вартість нафти Brent упала на 30% – до $33 за барель, що стало максимальним денним падінням із 1991 року, коли почалася війна в Перській затоці. 30 березня ціна Brent упала нижче за $23 за барель.

На тлі невдалих переговорів Саудівська Аравія, за даними джерел Bloomberg, вирішила розпочати "тотальну цінову війну" і наростити видобуток із 9 млн до 12 млн барелів на добу. Крім того, Ер-Ріяд витісняв нафту російської марки Urals із європейського ринку, пропонуючи потроїти постачання власного сорту Arab Light із великими знижками. Це привело до того, що до 31 березня вартість Urals знизилася до мінімуму з 1999 року – $13 за барель. Як зазначає "Радіо Свобода", Urals у Європі стала коштувати дешевше за мазут.

Із 1 квітня ціни на нафтовому ринку стали зростати на тлі очікувань, що Росія та Саудівська Аравія знизять обсяги видобутку. 2 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про попередні домовленості найбільших виробників нафти щодо зниження видобутку на 10–15 млн барелів на добу. На цьому тлі нафта Brent подорожчала на 16,3% – до $34,83 за барель.

Переговори застопорилися через публічну суперечку між владою Росії та Саудівської Аравії про причини розірвання попередньої угоди. Президент РФ Володимир Путін висловив думку, що Ер-Ріяд вийшов з угоди, щоб усунути конкурентів, які видобувають сланцеву нафту. Глава МЗС королівства принц Фейсал бен Фархан Аль Сауд назвав слова президента РФ "повністю позбавленими правди". За його словами, саме Росія ініціювала розрив угоди ОПЕК+.