Сім схем користування землею. Портал "Агрополіт" розповів про тіньові механізми, які діють досі

Галузевий портал "Агрополіт" проаналізував історію обігу державних земель сільгосппризначення і дійшов висновку, що, починаючи із 2000 року, угіддя не можна вкрасти у принципі, оскільки у країні немає закону про продаж майнових прав на землю.

Головний редактор видання Наталія Білоусова у своїй статті, що вийшла 17 квітня, зазначила, що всі операції з використанням державних земель операторами аграрного бізнесу може бути ліквідовано після зняття мораторію на продаж та ухвалення закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення".

Автор назвала сім основних схем у цій сфері, які діяли і продовжують працювати до сьогодні. У період із 2012-го до 2016 року найпоширенішою з них була схема пільгового отримання державних наділів фізичними особами для ведення фермерського господарства. Відповідно до вже скасованої статті №134 Земельного кодексу України, для отримання землі в обхід аукціону потенційному фермеру необхідно було мати диплом про аграрну освіту і досвід роботи в агропромисловому комплексі.

За різними оцінками, у цей період фізособам виділили приблизно 2 млн га державної землі. Згодом орієнтовно 1 млн га поповнили земельні банки великих аграрних компаній. Ці наділи на умовах інвестування або спільного використання передавали в суборенду фізособи, які не хотіли обробляти наділи самостійно.

Таким механізмом на той час активно користувалося багато великих агрохолдингів, проте, як зазначає автор, нічого протизаконного в цьому не було, оскільки в такі умови учасників аграрного ринку поставила держава.

"Події двох Майданів прискорили зміну цієї ситуації. І держава, й агрокомпанії розуміли іміджеві ризики подальшого використання такої схеми для агроринку. Тому завдяки потеплінню політичної ситуації у країні агролобі в парламенті змогли закрити цю лазівку. Із 3 квітня 2016 року всі державні землі починають здавати через оренду лише на аукціонах", – зазначила Білоусова.

Опитані виданням аграрні експерти констатували, що великим операторам аграрного ринку невигідно використовувати непрозорі земельні схеми, оскільки зайві репутаційні ризики їм ні до чого.

"Головна стаття поповнення земельних банків агрохолдингів – оренда земель у власників паїв, із прицілом на право першого викупу в разі відкриття ринку землі", – ідеться в публікації.

До інших схем автор зарахувала схему "Украгропром", за якою було відчужено ділянки Національної академії аграрних наук України, використання договорів громадського користування, безкоштовна приватизація землі, договір із сільрадою про соціальну допомогу, отримання членами фермерського господарства ділянки орендованої в держави землі та самозахоплення.