Всеукраїнська енергетична асамблея (ВЕА) на чолі з Іваном Плачковим звернулася до прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з відкритим листом, у якому просить підписати розпорядження Кабміну від 24 липня 2019 року про перенесення термінів проведення заходів у межах Національного плану зі скорочення викидів (НПСВ) великих спалювальних установок. Лист опубліковано 6 серпня на сайті організації.
"Із метою недопущення дестабілізації сталої енергетичної системи України громадська спілка "Всеукраїнська енергетична асамблея" звертається до вас, шановний Володимире Борисовичу, із проханням підписати розпорядження Кабінету Міністрів України "Про внесення змін у додатки 1–4 до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок" із метою набрання ним чинності, що було прийнято на засіданні уряду 24 липня 2019 року", – зазначають автори листа.
Представники ВЕА пояснили, що перенесення термінів виконання Нацплану не позначиться на зобов'язаннях України перед Енергетичною спільнотою, оскільки протягом останніх років в Україні суттєво знижується рівень викидів великих спалювальних установок.
"Соціально-економічні зміни, обумовлені військовими діями на сході України, спричинили значне скорочення видобутку вугілля, що призвело до падіння виробництва електроенергії на ТЕС на 39,43%", – зауважують експерти ЗЕА в листі до Гройсмана.
У документі вони нагадали, що основна мета Нацплану – поступове щорічне скорочення викидів забруднювальних речовин завдяки встановленню на ТЕС і ТЕЦ сірко- й азотоочисників, а також пилових фільтрів. Установлення такого газоочисного обладнання потребує інвестицій у розмірі приблизно €6,5 млрд, зазначають у ВЕА.
"Із моменту прийняття НПСВ при Міненерговугілля створена тимчасова робоча група, яка за цей час мала розробити механізм державної фінансової підтримки реалізації екологічних заходів. Проте станом на сьогодні зазначені механізми не визначені. Відсутність механізмів фінансування заходів НПСВ, враховуючи необхідність реалізації перших екологічних заходів уже у 2020–2021 роках, обумовило звернення енергогенерувальних компаній і громадської спілки "Всеукраїнська енергетична асамблея" до тимчасової робочої групи Міненерговугілля з розроблення механізму впровадження НПСВ з ініціативою щодо коригування та адаптації НПСВ під поточні економічні умови", – ідеться в листі асамблеї.
Експерти наголосили, що невизначеність джерел фінансування Нацплану за нової моделі ринку призведе до втрати конкурентних переваг і загрози для сталої роботи об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
"Дія Нацплану в поточній редакції без внесення змін призведе до вимушеної зупинки роботи 22 енергоблоків у період із 2020-го до 2025 року, що спричинить дефіцит генерувальних потужностей для покриття попиту на електричну енергію і створить загрозу енергетичній безпеці країни. Уже з 1 січня 2020 року перші 1250 МВт енергетичних потужностей ПАТ "Центренерго" та ПАТ "Донбасенерго" мають бути виведені з експлуатації. Це ставить під загрозу стабільне функціонування ОЕС України та може спричинити брак потужностей і віялові відключення електроенергії", – зауважує в листі до Гройсмана Всеукраїнська енергетична асамблея.
На засіданні Кабінету Міністрів України 24 липня було ухвалено рішення внести зміни в Національний план зі скорочення викидів від великих спалювальних установок, зокрема перенести строки реалізації екологічних заходів для теплових електростанцій.
Запровадження Національного плану, затвердженого 2017 року, передбачає внесення змін у нормативи допустимих викидів забруднювальних речовин теплосиловими установками, номінальна потужність яких перевищує 50 МВт.
Загалом в Україні налічують понад 220 великих спалювальних установок.