Британія ввела нові санкції проти Білорусі у відповідь на "фіктивні вибори" Лукашенка

27 сiчня 20:31

Этот материал также можно прочитать на русском

Британія ввела нові санкції проти Білорусі у відповідь на "фіктивні вибори" Лукашенка

До санкційного списку потрапили, зокрема, голова ЦВК і керівники ГУБОЗіК
Фото: EPA

Великобританія ввела нові санкції проти шістьох фізичних і трьох юридичних осіб, які пов'язані із серйозними порушеннями прав людини, а також компаніями оборонного сектору Білорусі у відповідь на фіктивні вибори у країні. Про це 27 січня повідомила пресслужба британського уряду.

До санкційного списку потрапив голова Центральної виборчої комісії Білорусі, а із британської економіки прибрали білоруські оборонні підприємства, які мають стратегічне значення для Олександра Лукашенка, котрий називає себе президентом Білорусі й допомагає країні-агресору РФ вести війну проти України.

"Світ уже звик до цинічної видимості демократії в Білорусі, яку демонструє Лукашенко, хоча насправді він жорстоко придушує громадянське суспільство й голоси опозиції, щоб закріпити свою владу", – сказав міністр закордонних справ Великобританії Девід Леммі.

Під санкції, введені Лондоном проти Мінська, потрапили керівники Головного управління боротьби з організованою злочинністю і корупцією (ГУБОЗіК) Білорусі, які, за даними Британії, відповідальні за політичні переслідування у країні:

Ігор Васильович Карпенко – голова Центральної виборчої комісії Білорусі;
Віктор Олександрович Дубровка – начальник білоруської виправної установи "Виправна колонія №11", місто Волковиськ;
Павло Іванович Казаков – начальник білоруської виправної установи "В'язниця №1", місто Гродно;
Андрій Михайлович Цедрик – начальник слідчого ізолятора (СІЗО) №1, місто Мінськ;
Андрій Ананенко – начальник Головного управління з боротьбі з організованою злочинністю і корупцією;
Михайло Бедункевич – заступник начальника Головного управління з боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Оскільки Білорусь підтримала російське вторгнення в Україну, надавши Москві дозвіл на використання білоруського простору, зокрема й для здійснення повітряних атак, та іншу підтримку, Британія також ввела санкції проти трьох суб'єктів оборонного сектору країни:

ВАТ "АЛЕВКУРП" – компанія, пов'язана з урядом Білорусі, яка спеціалізується на дослідженні, розробленні й виробництві радіолокаційних систем і систем управління зброєю;
ВАТ "Завод "Легмаш" – білоруська компанія, яка виробляє боєприпаси для білоруського оборонного сектору;
КБ "Безпілотні вертольоти" (UAVHeli) – білоруський розробник і виробник безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Контекст

Центрвиборчком Білорусі призначив вибори президента на 26 січня 2025 року.

У виборах мали взяти участь п'ятеро кандидатів – окрім Лукашенка, голова Республіканської партії праці та справедливості Олександр Хижняк, голова Ліберально-демократичної партії Олег Гайдукевич, підприємиця Анна Канопацька, перший секретар Центрального комітету Комуністичної партії Сергій Сиранков. Лукашенко балотувався на сьомий строк.

"Ніде у світі відкритих чесних виборів, як у Білорусі, немає, у нас це свято", – заявляв Лукашенко, минула інавгурація якого відбувалася таємно й після масових акцій протесту проти фальсифікацій на виборах. За офіційними даними, перемогу він здобув із нібито підтримкою 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

У січні 2025 року Євросоюз та Україна заявили про відсутність зараз у Білорусі базових умов для проведення чесних і прозорих виборів відповідно до стандартів ОБСЄ.

26 січня держЗМІ Білорусі писали, що екзитполи засвідчили підтримку Лукашенка на виборах на рівні 87,6%. Сам політик заявив, що йому "фіолетово", чи визнає Захід вибори в Білорусі.