+7 Київ
Експертка додала, що в Україні сьогодні вигідніше працювати нелегально, ніж отримати ліцензію й платити податки.
"Наразі в Україні організовані всі дозволені види грального бізнесу, але структура ринку є нестабільною. Головна причина, звісно, – воєнні дії на території України. Проте не лише війна впливає на гральний ринок, адже нелегальний ринок азартних ігор "розвивається і процвітає", попри війну. У чому причина? Відповідь проста. В Україні "дешевше" вести бізнес нелегально, ніж отримувати ліцензію і працювати як організатор азартних ігор офіційно", – пояснила вона.
Топорецька зазначила, що, згідно з законодавством, усі організатори азартних ігор мають отримати ліцензію на певний вид діяльності, а для наземних закладів – ще й на гральне обладнання. Наприклад, для відкриття казино в Києві вартість ліцензії становить приблизно €2 млн на рік, для інших міст – майже €1 млн на рік.
"Крім того, у казино в Києві (місто з населенням більше 500 тис. осіб) повинно бути розміщено не менше 10 гральних столів, у тому числі два – із кільцем рулетки, та не менше 50 гральних автоматів. Це все обладнання в рік вимагає здійснення мінімальних ліцензійних платежів на суму близько €350 тис. Також не забуваємо про податки, які також мали бути змінені відповідно до визначених в законі №768 доручень для Кабінету Міністрів України розробити відповідний законопроєкт після введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ). ДСОМ повинна була бути запущена в роботу із серпня 2022 року, проте наразі ні ДСОМ, ні обіцяних змін податкового законодавства не прийнято", – наголосила авторка.
У підсумку через податкове навантаження й вартість ліцензій ведення грального бізнесу законно стає невигідним, вважає вона. Топорецька розповіла про вартість ліцензії для "наземного" казино у країнах Європи:
- у Польші – менше ніж $500 тис. на рік;
- у Румунії – €115 тис.;
- у Хорватії – €66,3 тис. за одне наземне казино;
- у Болгарії – €18 тис. за розгляд заяви і €18 тис. за видавання ліцензії;
- у Молдові ліцензують кожен стіл окремо: €7 тис. для стола з рулеткою і € 31 тис. – для інших гральних столів.
"Як бачимо, Україні конкурувати з такими країнами, враховуючи вартість ліцензій, складно", – робить висновок юристка.
Вона вважає, що для виправлення ситуації треба змінити законодавство.
"Тут я не кажу, про необхідність посилення кримінальної відповідальності за нелегальні азартні ігри, покращення роботи правоохоронних органів і т.д. Мова йде про спеціальне законодавство, яке регулює діяльність легального грального бізнесу, яке мало бути прийняте на виконання закону №768 і на яке очікували інвестори", – написала Топорецька.
Юристка назвала кроки, які, на її думку, треба зробити, щоб працювати легально гральному бізнесу було вигідно:
- Унормування питань податкового навантаження на галузь з урахуванням найвищої в Європі вартості ліцензій на гральний бізнес.
- Унормування питань оподаткування виграшів, адже сьогодні грати нелегально вигідніше для гравця.
- Впровадження ДСОМ і тим самим скасування потрійної плати за ліцензію для букмекерської діяльності, казино онлайн і для гральних автоматів.
Вона підкреслила, що платежі від ліцензій у сфері грального бізнесу спрямовують на соціальні цілі – охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру й спорт, наукову й науково-технічну діяльність – загалом приблизно 2 млрд грн на рік.
"Крім того, бюджет України лише цього року отримав від грального бізнесу у вигляді різних податків близько 7 млрд грн. І це слід враховувати умови війни, відсутність туристів, неможливість нормальної роботи наземних гральних закладів тощо. Тому очевидно, що держава, суспільство і легальний бізнес зацікавлені в розробці й упровадженні прозорих і чітких правил роботи легального ринку грального бізнесу та ефективній протидії нелегальному ринку грального бізнесу", – підсумувала авторка.
