Поки в Україні існує дефіцит енергоресурсів, формульне ціноутворення буде єдино правильним способом визначення вартості газу і вугілля. Про це в ефірі "Еспресо" заявив директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
Єдиною різницею між формулами "Роттердам плюс" і "Дюссельдорф плюс" є енергоресурс, ціну на який визначають, пояснив експерт.
"Одна визначає індикативну ціну на енергетичне вугілля, а інша визначає індикативну ціну на природний газ. Я тут підкреслюю, індикативну ціну. Ні про яку справедливу ціну, ні про яку ринкову ціну тут мова не йде. Тому що справедливість на ринку – це розуміння абстрактне. Якщо роздрібного ринку газу, роздрібного ринку вугілля не існує, то ця ціна не може бути ринковою. Але у країні, яка не в змозі забезпечити себе в повному обсязі енергетичним вугіллям і природним газом власного видобутку, ця методика може слугувати як індикатор", – зазначив він.
Україні необхідно в майбутньому відмовитися від системи тарифоутворення "витрати плюс" на користь стимулювального тарифоутворення, вважає Рябцев.
"Зараз принцип визначення будь-яких тарифів є витратним. Це означає, що будь-яка компанія буде закладати в цю ціну всі свої витрати, зокрема і втрати, зокрема і якісь непродуктивні витрати. І це буде для цієї компанії економічно обґрунтованою ціною. Потрібно змінювати з витратної на стимулюючу", – сказав він.
У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка ґрунтується на європейському індексі цін на вугілля. Формула "Роттердам плюс" містить ціну вугілля для виробництва електроенергії, засновану на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам–Роттердам–Антверпен) плюс доставку в український порт.
В Україні формульне ціноутворення діє для всіх видів енергоносіїв: у разі постачання природного газу діє формула "Дюссельдорф плюс" (ціна хаба NCG+ доставка до хаба у Словаччині + доставка в Україну), для нафти використовують котирування "Platts плюс премія".