"Дуже важливе бажання працювати і вдосконалюватися за ту зарплату, яка буде, – від 40 тис. грн, і це тільки посадовий оклад. Коли врахувати надбавки за вислугу тощо, то люди зможуть отримувати 60–70 тис. грн. Це дуже гарна зарплата, вона має мотивувати вдосконалюватися", – сказав він.
Очільник БЕБ погодився, що така зарплата порівнянна із зарплатою в Державному бюро розслідувань.
"Зараз думаю над тим, де взяти аналітиків. Гарні аналітики – це не спеціалісти з IT-аналізу, а фахівці, здатні розуміти специфіку бізнес-процесів. Можливо, хтось із спеціалістів фінансового моніторингу. Зараз над цим працюємо. Хочу передбачити у штаті цивільних аналітиків", – пояснив Мельник.
Сам він говорив 14 вересня, що його зарплата як директора БЕБ становитиме приблизно 120–130 тис. грн на місяць, водночас премій не передбачено.
Контекст
Закон про створення БЕБ Верховна Рада ухвалила у другому читанні 28 січня. Президент України Володимир Зеленський підписав його 22 березня.
У законі йдеться про те, що БЕБ – це центральний орган державної влади, правоохоронний орган, який має виявляти, припиняти, розслідувати і розкривати кримінальні злочини у сфері економіки, що становлять загрозу для життєво важливих інтересів України, а також запобігати їх скоєнню. Бюро нададуть відповідні повноваження Служби безпеки України та податкової міліції. Роботу БЕБ безпосередньо координуватиме Кабмін.
Уряд на засіданні 12 травня ухвалив постанову про створення БЕБ.
У новому відомстві працюватиме 4 тис. людей, його директора вибрали на відкритому конкурсі. На конкурс заявки подало 59 учасників, допустили 48. В останній етап конкурсу потрапило троє кандидатів: Мельник; член ради Нацбанку України, екснардеп від Партії регіонів Василь Горбаль і прокурор Офісу генпрокурора Аттіла Ковчі. Мельник виграв конкурс, і його призначили на посаду голови Бюро економічної безпеки 20 серпня.
Згідно із законом, роботу бюро мають запустити, а Державну фіскальну службу ліквідувати до 25 вересня, але Мельник говорив, що зробити цього не встигнуть.