Екскоординатор санкційної політики Держдепу Фрід: Ви не можете очікувати, що санкції змусять когось здатися – це нереально G

8 квiтня 2021, 11:59

Этот материал также можно прочитать на русском

Екскоординатор санкційної політики Держдепу Фрід: Ви не можете очікувати, що санкції змусять когось здатися – це нереально

Фрід: Українці самі відстояли свободу, а не ми
Фото: ЕРА

Президента Володимира Путіна не вдасться змусити піти з України лише за допомогою санкцій. Таку думку висловив в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман американський дипломат, колишній координатор санкцій політики Держдепартаменту США Деніел Фрід.

"Санкції, які ввели після вторгнення Путіна в Україну, найімовірніше, переконали Путіна відступити від його найбільш агресивного задуму. Якщо пам'ятаєте, він заявляв про 40% української території, про так звану Новоросію, але він відступив від цього плану. Він також погодився з недосконалим, але працездатним мінським протоколом, що Донбас є українською територією. Але санкції не надали належного впливу, щоб змусити Путіна поважати перемир'я, вести чесні перемовини про дотримання резолюції по Донбасу і відходу Росії з цієї території. І Путін досі утримує Крим", – сказав він.

Дипломат вважає правильним рішення Вашингтона відповісти санкціями на російську агресію проти України.

"Cанкціі були тим інструментом, який ми використовували. Були й інші інструменти. Може, варто було допомогти українським військам. Але ми обрали санкції. Мені видали мандат на перемовини, і я цим займався. Усе це, особливо в поєднанні з опором українського народу, зберегло Україну вільною. Українці самі відстояли свободу, а не ми. Ми лише допомагали", – вважає Фрід.

За його словами, "ніколи не можна передбачити, що якась санкція може змусити вашого опонента капітулювати".

"Санкції можуть чинити тиск на країну, і цей тиск може посилюватися весь час. Ми багато років тиснули на СРСР у 80-ті [роки минулого століття], і тиск постійно посилювали. Але ви не можете очікувати, що санкції змусять країну просто здатися – це нереально", – пояснив Фрід.

На його думку, схожої помилки припустилася щодо Ірану адміністрація США за президента Дональда Трампа.

"Це не означає, що санкції самі по собі не приносять користі. Вони мають бути частиною загальної стратегії щодо тиску проти агресора. Санкції не можуть бути єдиним інструментом. Вони працюють у поєднанні з іншими інструментами та підтримкою наших європейських та інших союзників. Чим я і займався в адміністрації президента [Барака] Обами", – підкреслив Фрід.

Відео: Алеся Бацман / YouTube

Контекст

Після окупації Криму та військової агресії на Донбасі США, Євросоюз, Канада і низка інших країн ввели санкції проти РФ за підрив безпеки, стабільності, суверенітету і територіальної цілісності України.

США наклали на Росію санкції в березні та грудні 2014 року. Обмежувальні заходи щороку продовжують, востаннє це зробив президент США Джо Байден в березні 2021 року.

Євросоюз уперше ввів санкції проти РФ за агресію щодо України в березні 2014 року. На сьогодні щодо Росії діє кілька санкційних пакетів ЄС за посягання на територіальну цілісність, незалежність і суверенітет України. Серед них – індивідуальні санкції проти окремих осіб і суб'єктів господарської діяльності (діють до 15 вересня 2021 року), заборона на економічні відносини із Кримом і Севастополем (діють до 23 червня 2021 року), а також обмежувальні заходи щодо окремих секторів російської економіки (діють до 31 липня 2021 року).

Європейські посадовці заявляли, що країнам ЄС не завжди вдається зберегти єдність у питанні санкцій проти РФ, деякі країни наполягають на їхньому пом'якшенні. Зокрема, у різні роки з такою ініціативою виступали лідери Чехії, Угорщини, Італії та Болгарії.