"Санкції, які ввели після вторгнення Путіна в Україну, найімовірніше, переконали Путіна відступити від його найбільш агресивного задуму. Якщо пам'ятаєте, він заявляв про 40% української території, про так звану Новоросію, але він відступив від цього плану. Він також погодився з недосконалим, але працездатним мінським протоколом, що Донбас є українською територією. Але санкції не надали належного впливу, щоб змусити Путіна поважати перемир'я, вести чесні перемовини про дотримання резолюції по Донбасу і відходу Росії з цієї території. І Путін досі утримує Крим", – сказав він.
Дипломат вважає правильним рішення Вашингтона відповісти санкціями на російську агресію проти України.
"Cанкціі були тим інструментом, який ми використовували. Були й інші інструменти. Може, варто було допомогти українським військам. Але ми обрали санкції. Мені видали мандат на перемовини, і я цим займався. Усе це, особливо в поєднанні з опором українського народу, зберегло Україну вільною. Українці самі відстояли свободу, а не ми. Ми лише допомагали", – вважає Фрід.
За його словами, "ніколи не можна передбачити, що якась санкція може змусити вашого опонента капітулювати".
"Санкції можуть чинити тиск на країну, і цей тиск може посилюватися весь час. Ми багато років тиснули на СРСР у 80-ті [роки минулого століття], і тиск постійно посилювали. Але ви не можете очікувати, що санкції змусять країну просто здатися – це нереально", – пояснив Фрід.
На його думку, схожої помилки припустилася щодо Ірану адміністрація США за президента Дональда Трампа.
"Це не означає, що санкції самі по собі не приносять користі. Вони мають бути частиною загальної стратегії щодо тиску проти агресора. Санкції не можуть бути єдиним інструментом. Вони працюють у поєднанні з іншими інструментами та підтримкою наших європейських та інших союзників. Чим я і займався в адміністрації президента [Барака] Обами", – підкреслив Фрід.