Зокрема, підозру оголосили керівництву правління комбінату, начальникам відділів, через які здійснювали фінансові угоди підприємства, керівництву фірми-прокладки, через яку проводили махінації, ідеться в повідомленні.
За даними слідства, посадовці комбінату протиправно заволоділи майже 400 млн грн від видобування й реалізації корисних копалин державного значення без відповідних дозволів.
Топменеджмент, зокрема, продавав щебеневу сировину, яку виготовляли з відходів, видобутих у кар'єрі корисних копалин, ідеться в повідомленні.
Готівку від продажу виводили через конвертаційні центри й розподіляли між учасниками злочинної групи, заявили в ДБР.
Правоохоронці провели 15 обшуків в офісних приміщеннях і місцях проживання топменеджерів ПрАТ, фірм-прокладок і підприємств транзитно-конвертаційного сектору.
Шістьох осіб повідомили про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном через зловживання посадовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах) та ч. 3 ст. 209 (скоєння правочинів із майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання у злочинний спосіб, вчинене організованою групою в особливо великому розмірі) КК України. Максимальне покарання за цими статтями – до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Слідчі ДБР ініціюють запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Контекст
За оцінкою Forbes, Жеваго посідає п'яту сходинку в рейтингу найбагатших українських бізнесменів із $1,4 млрд (до вторгнення РФ журнал оцінював його активи у $2 млрд, тоді він посідав третє місце). Жеваго належить понад 50% у гірничорудній компанії Ferrexpo. Вона володіє в Україні Полтавським та іншими гірничозбагачувальними комбінатами.
У серпні 2019 року співробітники ДБР оголосили про підозру двом топменеджерам банку Жеваго "Фінанси та кредит" у справі про розтрату 2,5 млрд грн. Цей банк заснували 1990 року, він входив до десятки найбільших банків України. 2015 року в банку відкликали ліцензію й розпочали його ліквідацію.
У липні 2021 року правоохоронці оголосили Жеваго в міжнародний розшук. 27 вересня 2022-го йому заочно оголосили про підозру в розтраті й відмиванні грошей. 1 жовтня Шевченківський районний суд Києва задовольнив позов Національного банку України про стягнення з Жеваго 1,539 млрд грн для погашення заборгованості банку за надані раніше кредити рефінансування.
27 грудня 2022 року стало відомо про затримання Жеваго в одному з готелів Куршевелю. 28 грудня суд французького міста Шамбері обрав йому запобіжний захід у вигляді екстрадиційного арешту, 5 січня 2023 року суд погодився випустити Жеваго під заставу в розмірі €1 млн за умови, що він здасть паспорти й реєструватиметься в поліції тричі на тиждень.
30 березня слідча палата Апеляційного суду міста Шамбері відмовила українській стороні в екстрадиції Жеваго. Суд мотивував своє рішення тим, що "запитувана держава, яка перебуває у стані війни в невизначеній ситуації, не в змозі мати суд, котрий гарантує основні свободи", наголосили у ДБР.
Як зазначили в Держбюро, прокурор Франції планує подання апеляційної скарги на це рішення, водночас Жеваго продовжили дію строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.