За його словами, Нацбанк сформував "стійкий намір і бачення, яким чином перейти до пом'якшення відповідних адміністративних обмежень і певної валютної лібералізації". Для цього йому потрібно мати ефективні інструменти управління ризиками.
"Українська економіка минулого року отримала безпрецедентні обсяги ліквідності. Ці обсяги ліквідності спричинили відповідний профіцит. Цей профіцит наразі створює для курсової стабільності достатньо вагомий ризик, тим більше якщо ми маємо намір перейти до валютної лібералізації", – сказав Пишний.
Він зазначив, що за таких умов у банків буде можливість збільшити ставки за строковими депозитами населення й підприємств.
"Строковість ресурсної бази дасть можливість НБУ зробити наступний крок. Окрім того, відповідна ставка дає можливість громадянам компенсувати певні втрати, пов'язані з достатньо високим рівнем інфляції", – вважає голова НБУ.
Окрім того, він повідомив, що інфляція на початку 2023 року сповільнюється сильніше, ніж очікував НБУ, хоча, як і раніше, залишається високою: у лютому вона дорівнювала 24,9% у річному обчисленні. Зростання цін і сильного падіння курсу гривні вдалося уникнути, зокрема, завдяки фіксації офіційного курсу гривні, а також утриманню облікової ставки на рівні 25%.
Він додав, що Нацбанк має намір зберегти облікову ставку на цьому рівні.
"Правління Нацбанку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних і запровадити комплекс додаткових заходів для посилення конкуренції банків за строкові депозити населення", – сказав Пишний.