За його словами, сьогодні фіксований курс забезпечує цінову й фінансову стабільність, враховуючи суттєвий розрив між попитом і пропозицією на валютному ринку.
У грудні 2022 року й січні 2023 року НБУ продавав на міжбанківській валютній біржі по $3 млрд на місяць. Але одержання міжнародної допомоги дало змогу не лише компенсувати ці витрати, а й наростити резерви – до $29,9 млрд.
"Ми завжди говорили, що фіксація обмінного курсу – це тимчасове рішення. Ми залишаємося прихильниками плаваючого обмінного курсу, зрозуміло, що в поточних умовах – "керовано плаваючого", і будемо повертатися до цього режиму, як тільки для цього будуть передумови", – сказав Ніколайчук.
Він назвав три чинники, у разі виконання яких курс "відпустять".
Перше – поява альтернативного фіксованого курсу номінального якоря для економіки. В умовах інфляційного таргетування це показник зниження інфляції, наголосив представник НБУ.
Друге – якщо знизиться чутливість ринку до ситуативних чинників, для цього Нацбанк намагається зберегти і стимулювати так званий навіс ліквідності коштів на рахунках фізичних осіб.
Третя причина, через яку НБУ може відмовитися від фіксованого курсу, – це покращення стану валютного ринку, велика його збалансованість.
"Також я б ще сюди додав відновлення статусу та дієвості облікової ставки як основного монетарного інструменту", – зазначив Ніколайчук.