+4 Київ
Експерт розповів, що зараз головними товарами металургійного імпорту з Росії залишаються напівфабрикати, чавун і залізо прямого відновлення. Наприклад, торік імпорт напівфабрикатів із Росії становив 3,1 млн тонн, водночас 90% від імпорту напівфабрикатів становили сляби. Імпорт чавуну торік сягнув 1,4 млн тонн. Водночас чавун – це єдиний товар, обсяги імпорту якого зростають: порівняно з 2021 роком імпорт зріс удвічі.
"Одна з причин полягає у наявності російського лобі. В ЄС діють металопрокатні заводи, які використовують російські сляби. Це їхня традиційна бізнес-модель – спільні виробничі ланцюжки з російськими постачальниками. Європейські заводи намагаються підтримувати цю модель і далі. Завдяки діям таких заводів ЄС пішов на поступки й пролонгував дозвіл на експорт слябів із РФ до 2028 року, хоча початково мова йшла про заборону експорту вже з 2024 року", – сказав експерт.
Він наголосив, що Росія зараз може пропонувати європейцям цінові дисконти, тому економічна доцільність – один із головних аргументів.
"За перший квартал 2024 року Росія заробила на експорті до Європи близько €620 млн. 73% від цієї суми – за рахунок слябів. Якщо врахувати, що імпорт слябів пролонгували до 2028 року, то тільки за рахунок слябів найближчі чотири роки РФ може отримувати близько $2 млрд валютної виручки на рік", – заявив Глущенко.
Україна має можливість замістити металургійну продукцію з РФ на ринку ЄС, адже має потужності, які простоюють, додав він, однак є необхідні умови – наявність логістичних можливостей і забезпечення стабільного енергопостачання. Також потрібно забезпечити баланс між потребами мобілізації й економіки, тому що підприємства можуть зіткнутися з гострим дефіцитом працівників, які могли б забезпечити зростання виробництва, вказав експерт.
