"27 жовтня ФДМУ виставляє АТ "Перший київський машинобудівний завод", він же "Більшовик", на торги. Держава хоче одержати за напівзруйнований гігант неподалік від центру столиці 1,39 млрд грн. Гроші чималі, але з урахуванням того, що київська земля золота, для девелоперів потенційно це напівзруйноване підприємство, чиї цехи щодня "тішать" сотні тисяч киян своїм облупленим виглядом у районі Шулявки, викуп заводу й будівництво на його місці елітного ЖК "Більшовик" з усіма вигодами й чудовим краєвидом на проспект Перемоги – справа потенційно вигідна. 36 га київської земельки збудять кого завгодно, але головне слово – "потенційно", – зазначив політолог.
Він пояснив, що в Україні на інвесторів обов'язково чекають пригоди, і у випадку з "Більшовиком" вони почалися ще до торгів.
"Як я писав раніше, інвестори зіткнуться з тим, що на території "Більшовика" вже викупили будівлі. Тобто, купивши 100% акцій "Більшовика" в держави, інвестор втягнеться в господарський спір. І ось учора читаю новину, що Північний апеляційний господарський суд у вівторок, 12 жовтня, ухвалив рішення на користь ТОВ "Агроміл Дистриб'юшин" – компанії, яка в жовтні 2019-го придбала через систему електронних торгів арештованим майном ДП СЕТАМ п'ять нежитлових будівель загальною площею понад 6300 м² на території АТ "Перший київський машинобудівний завод" (КПМЗ, колишній "Більшовик"). Справа почалася з позову ПКМЗ до Драбівського району відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, держпідприємства СЕТАМ і ТОВ "Агроміл Дистриб'юшин" про визнання недійсними договору купівлі-продажу та свідоцтва про придбання на торгах нерухомого майна, розташованого на проспекті Перемоги, 49/2). ПКМЗ справу програв і тепер, виходить, що держава продає завод, на якому вже є приватна власність цієї самої "Агроміл Дистриб'юшин". Як то кажуть, хотіли купити земельки з кріпаками, а вийшло, що земелька вже чиясь", – написав Романенко.
Експерт підкреслив, що на держпідприємстві є кілька сотень робітників, які "вкрай не згодні пересуватися разом із заводом після продажу кудись в український закуток".
"Воно й логічно: хто змінить Київ на Жашків? Ось і робітники "Більшовика" логічно мислять, тому на заводі почалися протести, до яких підтягнули й атовців. Робітники кажуть, що завод безбожно пиляють на метал, і благають про відповідальність. З іншого боку, голова ФДМУ Дмитро Сенниченко написав у себе у Facebook, що темні сили зривають приватизацію, тому протестують винятково рейдери і представники темних сил, які хочуть дістати завод за безцінь. А робітників там жодних немає. За логікою Сенниченка, робітники мають у щирому пориві радіти, що на місці цехів "Більшовика" з'являться житлові будинки та торговельні центри, але де в цій усій пишності будуть робітники? Відповідь очевидна – ніде", – заявив він.
Романенко вважає, що інвестору доведеться роками судитися щодо втрати співробітниками їхніх робочих місць.
"Навіть якщо погодитися із Сенниченком, що робітники в щирому пориві вітають звільнення себе від умовних робочих місць без будь-яких компенсацій, то амбре навколо приватизації "Більшовика" вже той. І вже тим паче можна не сумніватися, що вищезгадані темні сили напевно нацькують робітників подати позов до суду, щоб їм компенсували втрату робочих місць. Звісно, інвестору доведеться судитися роками й щодо цього. Ну, а про орендарів на території заводу я писав минулого разу (теж суди), про бажання Києва забрати шматок землі, щоб побудувати розв'язку Шулявського шляхопроводу, теж. Коротко кажучи, ласкаво просимо у світ реальних пригод, дорогі інвестори. Вам буде ненудно, а ми дивитимемося, як облуплені корпуси "Більшовика" й далі розтягують по цеглинці. Дякую державі, що вона вміє з усього, до чого торкається, зробити смердючку", – підсумував політолог.