За даними газети, Японія вмовила США погодитися на виняток, заявивши, що він необхідний їй для забезпечення доступу до російських енергоносіїв.
"Ця поступка свідчить про залежність Японії від Росії в постачанні викопного палива, що, на думку аналітиків, сприяло нерішучості Токіо в питанні повнішої підтримки України у її війні з Росією", – ідеться в матеріалі.
Крім того, зазначають, що за останній рік Японія також трохи збільшила закупівлі російського природного газу – на 4,6% порівняно із 2021 роком. Загалом на частку Росії припадає майже 10-та частина японського імпорту природного газу.
"Не те щоб Японія не могла обійтися без цього. Вони можуть. Вони просто не хочуть", – сказав професор японського кампусу Темпльського університету Джеймс Браун, який вивчає російсько-японські відносини.
Контекст
На початку грудня 2022 року країни – члени "Великої сімки" (Великобританія, Німеччина, Італія, Канада, Франція, Японія і США), а також Австралія і ЄС ввели обмеження цін на російську нафту, встановивши максимальний рівень у розмірі $60 за барель. З 5 лютого 2023 року ці країни ввели цінову стелю на російські нафтопродукти: $100 для дизельного палива і $45 – для різних мастил.
Через обмеження ціни на сиру нафту Росія втрачає $172 млн щодня, писало Bloomberg із посиланням на звіт Гельсінського центру досліджень енергетики й чистого повітря (CREA). Після того як обмеження поширили й на нафтопродукти, РФ втрачатиме ще більше – $280 млн на день.
Росія є другим за величиною експортером нафти у світі після Саудівської Аравії. Але, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (IEA), частка РФ на світовому енергетичному ринку до 2030 скоротиться із 20% до 13%. Отже, Кремль недорахується приблизно $1 трлн експортних доходів, зазначала "Русская служба ВВС".