+5 Київ
Рішення спричинили зменшення підтримки США й віддалення перспектив припинення вогню між країною-агресором Росією й Україною.
За словами співрозмовників, Єврокомісія обговорює з країнами – членами ЄС різні варіанти, зокрема спрямування військової підтримки Україні у вигляді позабюджетних грантів, виділення позик із наявної схеми підтримки Києва країнами G7 на суму $50 млрд і подальше використання заморожених російських активів.
Прогнозований дефіцит бюджету України на наступний рік ще не покрило зовнішнє фінансування, пише видання.
Високопосадовець ЄС, який бере участь у переговорах із Києвом, розповів FT, що союзники, які розраховували на укладання мирної угоди між Україною і РФ цього року, змушені перераховувати свої витрати й визнавати наявність фінансової діри, попри спроби її скоротити.
Також у розмові європейські чиновники зазначили, що ЄК через тривалу війну в Україні вже довелося коригувати витрати з потоків фінансування, пов'язаних з Україною, протягом 2025 року.
Автор статті підкреслює, що терміновість щодо залучення нового фінансування для Києва у Брюсселі виникає напередодні саміту, який присвячений потребам України у відновленні й відбудеться цього тижня в Римі. У ньому, зокрема, візьме участь президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
За оцінкою Міжнародного валютного фонду (МВФ), потреби України у фінансуванні на наступний рік покриті, але "за умови закінчення війни цього року або в середині 2026 року". Такого сценарію, наголошує FТ, "Україна і ЄС не поділяють".
Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва минулого місяця заявила, що Фонд "оцінить, чи зросте цей дефіцит фінансування і чи потребуватиме подальшого фінансування зовнішньої допомоги".
Мета полягає в забезпеченні потреб Києва задовго до зими, на тлі невизначених перспектив подальшої військової підтримки США, сказав один дипломат ЄС.
Одна з пропозицій полягає у спрямуванні військової підтримки Україні у вигляді двосторонніх грантів, які враховували б окремо як "позабюджетний зовнішній трансфер", водночас беручи до уваги цільові показники національних видатків на оборону. Це б дало змогу зробити внесок у зобов'язання країнами НАТО збільшити видатки на оборону до 5% ВВП, одночасно надаючи підтримку Україні.
Інший варіант – очікувати виплат за наявною схемою G7 на $50 млрд, яка надає Києву позики, використовуючи прибутки від заморожених у ЄС російських активів.
За підрахунками FT, якщо мирної угоди не укладуть, Київ очікує на дефіцит у розмірі щонайменше $8 млрд 2026 року, навіть якщо деякі з обіцяних сум удасться перенести наперед, зокрема від партнерів, включно з ЄС, Японією та США. Якщо цього не станеться, то дефіцит фінансування може сягнути $19 млрд.
Ще одним варіантом видання вказує ймовірне отримання більшої цінності з російських іммобілізованих активів через їх реінвестування в ризикованіші класи активів, з подальшим розробленням способу поділу відповідальності за потенційно більші фінансові втрати, який не зробить Бельгію, де зберігають більшу частину активів, одноосібно відповідальною за них.
