"Країни НАТО мають збільшити видобуток нафти і газу для зниження цін на енергоресурси у короткочасній перспективі. Я вважаю, що це відповідальність як Норвегії, так і інших країн-виробників, членів НАТО", – сказав він.
За словами норвезького парламентаря, для зниження цін у короткочасній перспективі необхідно "виробляти якнайбільше енергії, збільшувати енергоефективність максимально, швидко будувати інфраструктуру для нових джерел".
"Народ Норвегії стоїть пліч-о-пліч з Україною і ми й далі робитимемо все, що в наших силах, щоб стабілізувати ціни на європейському енергетичному ринку й підтримати Україну в її боротьбі проти російської агресії", – заявив Хйольмун.
Контекст
Із жовтня минулого року Росія здійснила 15 масованих ракетних атак на інфраструктуру України, ще 18 атак вчинила із застосуванням дронів-камікадзе.
За даними уряду України станом на грудень, фактично 50% енергосистеми було пошкоджено чи зруйновано. Зокрема, російські ракети уразили всі теплові електростанції і більшість ГЕС. За чотири з половиною місяці в енергооб'єкти України влучило 255 російських ракет і дронів.
Внаслідок обстрілів країни почали вводити тимчасові вимкнення світла, в окремих випадках вони сягали кількох діб.
12 лютого 2023 року "Укренерго" вперше за час осінньо-зимових атак Росії на українську енергетичну систему повідомила про відсутність дефіциту потужності.
Взимку Україна імпортувала електроенергію з Євросоюзу, щоб зменшити дефіцит в енергосистемі, який стався через пошкодження енергоінфраструктури внаслідок обстрілів.