Ідеться про підхід, який сформувався після правової позиції Верховного Суду щодо обмежень на підвищення ціни в договорах публічних закупівель. Після цього додаткові угоди, укладені через зростання ринкових цін, почали активно оскаржувати, а їхні учасники – потрапляти в поле зору правоохоронних органів.
Ситуацію додатково ускладнює висока волатильність енергоринку. Через атаки на енергетичну інфраструктуру Україна значною мірою залежить від імпорту електроенергії, ціни на який можуть змінюватися щогодини й нерідко перевищують внутрішні. За таких умов постачальники змушені або ініціювати перегляд цін у контрактах, або виконувати їх зі збитками.
Водночас, за оцінками учасників ринку, правоохоронна практика не завжди зважає на економічну специфіку енергетичних контрактів і часто трактує зміну ціни як імовірне порушення. Це вже має практичні наслідки: частина постачальників починає уникати участі в державних закупівлях або враховує додаткові ризики у вартості електроенергії.
"Найбільш разючою проблемою, яка слідує з рішення Верховного Суду, є поступове збільшення кримінальних проваджень проти керівників закладів, які діяли абсолютно так само, як і всі інші учасники ринку, нічого при цьому не порушуючи", – прокоментував директор ТОВ "Євро Енерджі Трейд".
За словами представника ринку, уже зараз скорочується кількість компаній, які готові брати участь у тендерах, зростає кількість достроково розірваних контрактів, а також падає інтерес до імпорту електроенергії. У довгостроковій перспективі це може призвести до зниження конкуренції в закупівлях і ризиків для безперебійного постачання електроенергії бюджетним установам, зокрема школам і лікарням.