На Миколаївському глиноземному заводі планують робити будматеріали з червоного шламу

На Миколаївському глиноземному заводі планують робити будматеріали з червоного шламу Цього року на МГЗ проведуть дослідження для одержання з червоного шламу продуктів, які можна буде використати у будівництві
Фото: пресслужба МГЗ
Фахівці Миколаївського глиноземного заводу першими у світі після випробувань з'ясували, що з відходу виробництва – червоного шламу – можна виготовляти цемент, розповів в інтерв'ю виданню "Новости N" генеральний директор МГЗ Віктор Кожевніков.

"Проблема утилізації шламу загальносвітова. Поки що рішень для масового запровадження ніхто не знайшов. Але МГЗ постійно працює у цьому напрямі. Ми одні з перших серед глиноземних виробництв за обсягом перероблення червоного шламу", – повідомив Кожевніков.

Він зазначив, що цього року на МГЗ проведуть дослідження для отримання з червоного шламу продуктів, які можна буде використати у будівництві.

"На першому етапі очікуваний обсяг утилізації шламу становитиме приблизно 180 тис. тонн на рік. Це і зниження вуглецевого сліду, і практичне застосування", – розповів керівник.

За його словами, МГЗ вкладається у державні норми стосовно викидів, але роботи щодо їхнього зниження ведуть постійно.

"Кілька років тому ми розпочали роботу з пошуку рішень модернізації печей кальцинації фірми Lurgi (Німеччина), побудованих і введених в експлуатацію на початку 80-х. До цієї роботи залучали різні спеціалізовані фірми з Німеччини, США, Австралії, Франції, але найкраще рішення дав Запорізький проєктний інститут "Гіпропром". А все обладнання виготовили на українському підприємстві "Дніпроенергосталь". Торік завершили перший етап модернізації – у підсумку рівень викидів значно зменшився. Остаточно проєкт завершать у 2023 році, його вартість становитиме понад 200 млн грн", – додав Кожевніков.

Гендиректор повідомив, що завод має й інші проєкти для зниження вуглецевого сліду.

"Завод розглядає можливість зниження вуглецевого сліду завдяки багатьом факторам, зокрема через зниження споживання тепла на випарних батареях – рекомпресії пари. Ідея такої модернізації належить відомій французькій компанії GIA, спільно з якою ми сьогодні працюємо", – розповів Кожевніков.

Він розповів, що за останні 10 років завод спрямував на цільові природоохоронні заходи понад 1,1 млрд грн.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати