+11 Київ
Журналісти зазначають, що в опублікованому тексті постанови Миколаївського апеляційного суду колегія суддів звернула увагу на кілька важливих моментів, які підтверджують фальсифікацію. Зокрема, суд апеляційної інстанції не знайшов у матеріалах справи доказів шкідливого впливу діяльності НГЗ на життя чи здоров'я людини – завод не порушує природоохоронне законодавство, зокрема, не виявлено забруднення довкілля.
Водночас немає жодних доказів, які б вказували на реальну шкоду від роботи заводу, завдану членам ГО "Стоп шлам", пишуть автори. Суд наголосив, що експертизи, надані активістами, – незаконні й не можуть бути використані як доказ. На НГЗ рішення Миколаївського апеляційного суду вважають за справедливе.
"Під час розгляду справи в суді першої інстанції суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Ірина Боброва відхилила обґрунтовані клопотання НГЗ і без ретельної перевірки всіх доказів ухвалила рішення – стягнути із заводу фантастичну суму 9,2 млрд грн. Але і в суді першої інстанції, і в Миколаївському апеляційному суді почали з'ясовуватися фактичні недоліки – експертизи без участі "потерпілих", померлі люди серед позивачів, які переїхали до Миколаєва лише 2020 року, і люди, які взагалі не знають про існування позову тощо. Тоді стало зрозуміло, чому суддя відмовила у виклику умовних потерпілих, адже вони могли спростувати твердження про вигадані страждання, – сказав адвокат підприємства Володимир Ващенко. – Сподіваюся, що досудове розслідування у всіх відкритих кримінальних справах завершиться переданням обвинувальних вироків до Вищого антикорупційного суду та інших судів відповідно до юрисдикції".
Він повідомив, що всі ці обставини розслідують правоохоронні органи й оцінку дій судді першої інстанції, експертів, громадських активістів та інших залучених осіб мають дати Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та Національна поліція.
Активісти планують оскаржити рішення апеляції до Верховного Суду.
