Нацбанк України зберіг облікову ставку на рівні 25%

Гроші

Національний банк України ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 25%. Про це 26 січня повідомила пресслужба НБУ.

У регуляторі зазначили, що в такий спосіб мають намір домогтися повернення інфляції "на траєкторію стійкого зниження", а також підтримати курсову й макрофінансову стабільність "в умовах високого рівня невизначеності".

Крім того, Національний банк додатково підвищив вимоги до обов'язкових резервів банків.

У регуляторі очікують, що ці заходи сприятимуть зниженню профіциту ліквідності в банківській системі.

"Це, зі свого боку, спонукатиме банки до активнішої конкуренції за строкові кошти вкладників і, відповідно, сприятиме підвищенню ставок за гривневими активами та зростанню частки строкових депозитів. У результаті посилиться стійкість валютного ринку до ситуативних чинників, а Національний банк зможе в перспективі перейти до пом’якшення адміністративних обмежень для бізнесу й населення", – пояснили у НБУ.

Оновлений прогноз Нацбанку передбачає збереження облікової ставки на рівні 25% щонайменше до кінця першого кварталу 2024 року.

"Національний банк готовий за потреби застосовувати подальші заходи для уникнення емісійного фінансування дефіциту бюджету, підвищення привабливості гривневих активів, посилення стійкості валютного ринку й формування належних передумов для пом’якшення адміністративних обмежень", – додали в регуляторі.

Контекст

Облікова ставка визначає норму відсотка, який стягує НБУ під час рефінансування комерційних банків. Що вища ставка, то дорожче для банків і споживачів коштують кредити й депозити. Це стимулює бізнес і населення накопичувати гроші, а не витрачати їх. Унаслідок цього попит на товари скорочується, інфляція сповільнюється. Зворотний бік підвищення облікової ставки – скорочення кредитування і, як наслідок, уповільнення економічного зростання.
Із червня 2022 року Нацбанк підвищив облікову ставку із 10% до 25%.
У НБУ зазначали, що підвищення ставки знизить тиск на курс гривні і стимулюватиме споживачів обирати інструменти заощадження у гривні, а не у валюті. А також посилить можливості самого Нацбанку щодо стримування інфляції під час війни.