НКРЕКП пропонує методику RAB-тарифів, за якої не буде інвестицій у мережі – член експертної ради Міненерго

НКРЕКП пропонує методику RAB-тарифів, за якої не буде інвестицій у мережі – член експертної ради Міненерго Сергій Чех: При таких умовах розраховувати на кредитування – наївність
Фото: oilreview.kiev.ua
Потреба в інвестиціях у модернізацію розподільчих електромереж в Україні до 2030 року – це сума приблизно $12,5 млрд, але за запропонованої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, методики тарифу цих інвестицій не буде, зазначив колишній заступник міністра енергетики та вугільної промисловості, член експертної ради Міненерго Сергій Чех.

Реформа тарифоутворення для обленерго вже протягом восьми років "висить у повітрі", й за цей час ще не запропонували жодної гідної методології, яка б привела інвестиції в галузь. Про це сьогодні на своїй сторінці в мережі Facebook написав ексзаступник міністра енергетики та вугільної промисловості, член експертної ради Міністерства енергетики України Сергій Чех.

"Учора на громадських слуханнях НКРЕКП запропонувала нове бачення методології впровадження стимулюючого регулювання. Мова йшла про розділення баз активів і 3% прибутковості на стару базу і 16% – на нову. Це вже третій підхід до цієї реформи від регулятора. Але на жаль, він усе ще далекий від успішної європейської практики. Основна проблема різних баз активів і ставок – ОСР (оператор систем розподілу. – "ГОРДОН") не матиме змоги в повному обсязі і в необхідний термін виконати вимоги по скороченню SAIDI (середня тривалість вимкнення електрики для кожного клієнта. – "ГОРДОН") і технологічних втрат. Спочатку регулятор розраховував на ставку на "стару" базу в 1%. Цей підхід отримав нищівну критику від експертів галузі, що його похапцем замінили на 3% і досягнення SAIDI за 13 років", – зазначив Чех.

За його оцінками, потреба в інвестиціях в модернізацію розподільчих електромереж в Україні до 2030 року – це сума приблизно $12,5 млрд.

"Будь-який економічний експерт скаже, що залучити такі кошти за цих умов – неможливо. Компанія отримає негативний грошовий потік близько третини обороту. При таких умовах розраховувати на кредитування – наївність. Інвестицій у галузь не буде", – підкреслив експерт.

Він додав, що залучити інвестиції в галузь можна буде тільки за умови впровадження стимуляційного регулювання за європейською методологією – із нарахуванням ставки прибутковості на рівні середньозваженої вартості капіталу на єдину базу активів.

"Така методологія використовується в усій Європі і дозволяє залучати кошти на конкурентному інвестиційному ринку, оновлювати електромережі та виконувати вимоги регулятора для підвищення показників якості електропостачання. Усі представники обленерго, що брали участь у громадських обговореннях, одноголосно говорили, що 3% на стару базу – абсолютно недостатньо для оновлення мереж", – зазначив Чех.

Експерт повідомив, що представники державних обленерго, у які Фонд держмайна планував залучити інвесторів у межах великої приватизації, також пропонували підхід зі значно вищою ставкою на "стару" базу, ніж пропозиція регулятора. Представники "Хмельницькобленерго" зазначили, що для реалізації плану оновлення мереж і скорочення рівня SAIDI ставка прибутковості на стару базу має бути не меншою від 9%, а представник "Черкасиобленерго" назвав показник у розмірі 12,5%. Державні "Харківобленерго" і "Запоріжжяобленерго" запропонували держрегулятору ставку прибутковості в розмірі 15%.

За словами Чеха, держрегулятор не почув позиції експертів та представників компаній, діяльність яких регулює, і в підсумку зафіксував у протоколі засідання неприйнятні для них умови впровадження RAB-тарифу.

"Складається враження, що він прийняв ці умови виключно для себе", – підкреслив він.

За словами члена експертної ради при Міненерго, цей орган уже неодноразово надавав регулятору розрахунки й аргументи, чому методологія з поділом баз активів – провальний варіант, а впровадження європейської моделі – краще рішення для українського ринку.

"Мова йшла і про можливість залучати кредити, і про інвестпривабливість країни, і про приватизацію державних активів. Укотре закликаю регулятора дослухатися до думки учасників ринку та експертів. Не можна вчергове провалювати реформу тарифоутворення", – резюмував Сергій Чех.

Стимуляційне регулювання – це механізм тарифоутворення на базі довгострокового регулювання тарифів. Цей метод спрямований на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури мереж, що передають енергоносій, і стимулювання ефективності витрат розподільних і постачальних компаній.

За інформацією Delo.ua, Нацкомісія з енергетики із 2012 року розглядає можливість переходу на стимуляційне тарифоутворення, але його досі не запровадили.

Згідно з даними НКРЕКП, зношеність мереж в Україні становить 80%, заявляв 2017 року в ефірі NewsOne тодішній очільник відомства Дмитро Вовк.

25 червня генеральний секретар європейської галузевої асоціації Eurelectric Крістіан Рубі заявив, що для того, щоб Україна досягла успіху, вона має вирішити питання стимулювання інвестицій в електричні мережі.

Т.в.о. міністра енергетики Ольга Буславець називала стимуляційний тариф єдино можливим способом залучити інвестиції в електромережі.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати