0 Київ
Обсяг капітальних інвестицій у вугільний сектор минулого року зріс на 25%, до 6,068 млрд грн, заявив член наглядової ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук на своїй сторінці у Facebook, посилаючись на останні дані Держстату.
"Державна статистика оприлюднила звіт щодо річного результату по капітальних інвестиціях. Несподівано для себе зауважив, що за останні три роки (2015–2017 рр.) капітальні інвестиції у вугільний сектор склали трохи більше 13,7 млрд грн. Обсяг капітальних інвестицій у вугільну галузь у 2015 році склав 2,732 млрд грн, у 2016-му – 4,974 млрд грн, у 2017-му – 6,068 млрд грн. У порівнянні із 2016 роком ріст склав майже 25%, а якщо порівнювати з 2015 роком, то прогрес узагалі очевидний – ріст на 70%, або на 3,3 млрд грн", – підсумував експерт.
Причиною такого зростання стало формульне ціноутворення на вугілля "Роттердам плюс", уважає Корольчук.
"Адже якщо збільшилися капітальні затрати – значить, у підприємств з'явилися кошти, які можна вкласти у видобуток вугілля. Поява коштів стала закономірним результатом дії ринкової ціни на вугілля в Україні завдяки методиці, яку критики називають "Роттердам плюс", – написав він.
На початку квітня Міненерго підвищило ціни на вугілля державних шахт, тому зниження видобування має припинитися, зазначив автор.
"Це дає підстави вважати, що у 2018 році шахти збільшать капітальні витрати і як мінімум матимуть усі підстави для зупинки негативного процесу зниження видобутку вугілля", – уважає Юрій Корольчук.
Голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець заявляв, що формула "Роттердам плюс" привела до збалансування ціни на вугілля і дала можливість протягом останніх двох років держшахтам додатково одержати 5,4 млрд грн.
У 2018 році на модернізацію українських вугільних шахт із держбюджету виділять 2,5 млрд грн, заявив наприкінці 2017-го міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.
У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. Формула "Роттердам плюс" містить ціну вугілля для виробництва електроенергії, що ґрунтується на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам–Роттердам–Антверпен) плюс доправлення в український порт.
В Україні формульне ціноутворення діє для всіх видів енергоносіїв: у разі постачання природного газу діє формула "Дюссельдорф плюс" (ціна хаба NCG + доправлення до хаба в Словаччині + доправлення в Україну), для нафти використовують котирування "Platts плюс премія".
