Рябцев: Ухвалена Верховною Радою постанова про "Північний потік – 2" – правильний крок, але сподіватися на реакцію ЄС навряд чи варто G

Інституції Європейського союзу, найімовірніше, ніяк не відреагують на ухвалену українським парламентом "Звернення Верховної Ради України до міжнародної спільноти про неприпустимість будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив експерт в енергетичній сфері Геннадій Рябцев.

"Україна протистоїть як РФ, яка намагається зменшити залежність від країн-транзитерів, так і Євросоюзу, що реалізує політику диверсифікації маршрутів постачань газу. Не забувають європейці і про прибутки, які отримують від торгівлі російським газом. Ухвалена Верховною Радою постанова про "Північний потік – 2" – правильний крок, але сподіватися на реакцію ЄС навряд чи варто. Законодавство Євросоюзу не передбачає регулювання діяльності транзитних та експортних трубопроводів. Тобто про якісь перспективи цієї постанови годі й говорити", – зазначив Рябцев.

Він уважає, що нинішнє керівництво НАК "Нафтогаз" не турбується про долю української газотранспортної системи після закінчення транзитного контракту з "Газпромом".

"Перспективи співпраці "Нафтогазу" і "Газпрому" після 2019 року виглядають примарними. Залишається питання, чи з'явиться до цього часу незалежний оператор української ГТС? У нього мають бути активи, щоб вести прибуткову діяльність. Якщо такий оператор з'явиться і проведе успішні переговори з "Газпромом", ми можемо розраховувати на транзит російського газу в межах 40–50 млрд м³ на рік. В іншому разі обсяги транзиту скоротяться до 10–15 млрд м³. А тоді з експлуатації доведеться вивести чи не більше ніж половину потужностей нашої ГТС. Але думаю, доля української ГТС мало цікавить нинішнє керівництва "Нафтогазу". Бо після президентських виборів топ-менеджмент усіх національних енергетичних компаній, найімовірніше, зміниться", – резюмував Рябцев.

Проект "Північний потік – 2", очолюваний колишнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером, передбачає будівництво двох ниток газопроводу сукупною потужністю 55 млрд м³ газу на рік із Росії до Німеччини дном Балтійського моря. Чинний газопровід "Північний потік" складається з двох ниток із пропускною здатністю 27,5 млрд м³ кожна. "Газпром" почав постачання першою ниткою газопроводу у 2012 році.

У грудні 2015 року президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що проект другої черги газопроводу "Північний потік" не відповідає енергетичним правилам ЄС (Третьому енергетичному пакету) і підриває роль України як транзитера газу.

Влада України, Польщі, Латвії, Молдови, Литви, Угорщини, Румунії, Словаччини, Естонії і Чехії називає "Північний потік – 2" загрозою енергетичній безпеці Європи.

Уряд ФРН розглядає трубопровід "винятково як бізнес-проект". 27 березня Німеччина видала повний комплект дозволів на будівництво газопроводу "Північний потік – 2".

Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентами країн Балтії 3 квітня у Вашингтоні розкритикував Німеччину за це рішення.

Голова правління "Газпрому" Олексій Міллер заявив 3 квітня, що після запуску "Північного потоку – 2" і "Турецького потоку" транзит російського газу через Україну впаде в 10 разів.

Верховна Рада України 5 квітня ухвалила постанову "Про звернення Верховної Ради України до міжнародної спільноти про неприпустимість будівництва газопроводу "Північний потік – 2" і монополії Російської Федерації на газових ринках світу".