"NEFCO вирішила припинити інвестувати в нові проєкти в секторі поновних джерел енергії в Україні доти, доки не буде створено передбачуваної і стійкої структури, а уряд України буде дотримуватися досягнутих домовленостей", – ідеться в заяві.
Основною причиною такого рішення стала ситуація із "зеленими" тарифами і прагнення уряду ретроспективно переглянути ці тарифи у бік зменшення.
"NEFCO серйозно розчарована тим, що український уряд переглядає "зелені" тарифи заднім числом для вже затверджених проєктів. Це негативно позначається на залученні нових інвестицій і перехід України до чистої енергії та енергетичної незалежності. Потрібна передбачувана структура", – ідеться в повідомленні фонду.
Плани Кабінету Міністрів ввести додатковий акцизний податок на електроенергію, вироблену з поновних джерел енергії, викликали розчарування в компанії.
"NEFCO вважає, що введення акцизу на поновну енергію є кроком у неправильному напрямку. Насправді чисту енергетику мають субсидувати, тоді як викопні енергоресурси мають обкладати податком на викиди CO2. Однак причина зупинення інвестицій у нові проєкти з поновної енергетики базується тільки на тому, що угод про "зелені" тарифи не виконують. Проте NEFCO й далі розроблятиме та фінансуватиме муніципальні проєкти в таких секторах, як енергоефективність, централізоване теплопостачання та очищення стічних вод, для підтримки сталого розвитку України", – ідеться в роз'ясненні компанії від 5 червня, яке є в розпорядженні видання.
Контекст
Меморандум між урядом та інвесторами у ВДЕ передбачає забезпечення 100% виплат за вироблену "зелену" електроенергію починаючи із серпня 2020 року.
Водночас влада хоче ввести акцизний податок на продаж "зеленої" електроенергії, зараз пропонують широкий діапазон ставки – від 3,2% до 40%, точні цифри ще обговорюють, писала 22 березня "Економічна правда".
Станом на початок травня рівень розрахунків перед інвесторами у ВДЕ в Україні становить 22%, із 22,4 млрд грн торішнього боргу держава заплатила тільки 5 млрд грн, повідомив "Главком".
"Укррудпром" проаналізував судовий реєстр і з'ясував, що станом на 7 жовтня минулого року компаній, які подали позови до ДП "Гарантований покупець", було вже більше ніж 50, загальна сума збитків за позовними заявами на той момент перевищила 630 млн грн.
За інформацією "Главкому", позов проти України подала компанія Modus Energy, якою володіють громадяни Литви, про цей позов стало відомо 28 квітня 2021 року. Компанія заявила, що ДП "Гарантований покупець" змусило дочірні компанії Modus Energy підписати додаткову угоду, яка передбачає скорочення доходів. Modus Energy розглядає це як ініціювання процедури розірвання договору купівлі-продажу "зеленої" енергії, який укладено до 2030 року. Позивач просить арбітражний суд визнати, що Україна порушила вимоги статей договору до Енергетичної хартії, зобов'язати країну виплатити відсотки на суми збитків, нарахованих арбітражним судом, і зобов'язати сплатити всі судові витрати.
Такі самі позови може подати ще до 10 інвесторів, зазначив партнер київського офісу міжнародної юридичної фірми Dentons Максим Сисоєв.
Затримки з виплатами виробникам електроенергії з поновних джерел енергії загрожують подальшому розвитку цієї галузі в Україні, зазначено в ухваленій у середині лютого резолюції Європейського парламенту.
Міжнародна торговельна палата звернулася до влади України з вимогою виплатити борги за "зелену" енергію.
2 червня Кабінет Міністрів подав проєкт закону про введення акцизного податку на електроенергію, вироблену з поновних джерел енергії, повідомляє "Обозреватель".
"За інформацією НБУ, на тлі кризи в "зеленій" енергетиці чистий відтік прямих іноземних інвестицій в Україну у 2020 році склав $868,2 млн, тоді як у 2019 році чистий приплив склав $5,86 млрд. Відтік інвестицій зафіксовано вперше із 2015 року", – пише видання.
+9 Київ
