+14 Київ
Суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко, який був доповідачем у справі про конституційність низки положень антикорупційного законодавства, протягом двох років не вносив у свої декларації інформації про користування будь-якою нерухомістю. Про це йдеться в розслідуванні проєкту "Наші гроші з Денисом Бігусом", оприлюдненому 2 листопада.
Сліденко, якого призначили на посаду в березні 2014 року, приїхав до Києва з Вінницької області.
"Логічно було б припустити, що з Вінницької області він мав приїхати із сім'єю до столиці на постійне місце проживання. Але протягом двох років – із 2015-го до 2016 року – суддя КСУ не вказував у деклараціях будинку або квартири у власності, оренді чи користуванні, хоча в частині "місце фактичного проживання" вказував саме Київ", – ідеться в розслідуванні.
Згідно із законом, декларант має показати майно, яким користується, навіть якщо це була кімната в гуртожитку або тимчасове проживання у родичів, нагадали журналісти.
На той момент у декларації судді був тільки автомобіль Peugeot 2011 випуску. А вже в декларацію за 2017 рік Сліденко вніс два житла: орендовану в Державного управління справами квартиру площею 47 м² та службову квартиру від КСУ площею 108 м² на столичному проспекті Науки.
Менше ніж за рік суддя приватизував і продав службову квартиру, а гроші від продажу, найімовірніше, вклав у придбання нового житла, ідеться в розслідуванні.
2019 року у власності Сліденка з'явилася квартира на вулиці Інститутській площею 87,8 м². Вона обійшлася судді в понад 5 млн грн.
27 жовтня 2020 року Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
У "Великій сімці" та Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.
