+13 Київ
Компанія Black Iron має намір інвестувати $1,1 млрд у будівництво гірничо-збагачувального комбінату на території Шимановського залізорудного родовища у Кривому Розі потужністю 4 млн тонн сировини у рік на першому і 8 млн тонн у рік на другому етапі, зазначають у статті.
Сукупно інвестор планує створити понад 3 тис. робочих місць і сплатити протягом 20 років більш як $2 млрд податків. Проєкт мали почати ще 2014 року, проте через війну старт перенесли. На сьогодні у компанії вже є необхідні гірничі відводи та дозвіл на видобування, 2012 року провели розвідувальне буріння. У процесі – завершення техніко-економічного обґрунтування та оцінювання екологічних і соціальних наслідків проєкту для регіону.
"Щоб будівництво почалося у 2022 році, як і планується сьогодні, нам необхідно підписати відповідні документи про передачу землі з Міністерством оборони, не затягуючи до кінця цього року", – сказав Сімпсон.
За проєктом угоди, Black Iron планує побудувати нові квартири для військовослужбовців та реконструювати військовий тренувальний полігон відповідно до сучасних стандартів НАТО. Крім того, компанія надасть компенсації жителям села Рудникове, які проживають поряд із майбутнім ГЗК, на купівлю нового житла. Також місто отримає гроші на проєкти соціальної інфраструктури, такі як нові лікарні, нова школа, дитячі садки та ремонт доріг.
"Однак зараз середина літа 2021 року, пройшло більше півтора року з моменту підписання меморандуму, а у нас все ще немає юридично зобов'язуючої угоди про передачу землі. Це повільне прийняття рішень щодо забезпечення ключових прав на землю турбує як наших інвесторів, так і нас. Сьогодні, у зв'язку зі збільшенням попиту на залізну руду в усьому світі й захмарних цін на неї, інтерес інвесторів, що вкладають кошти у видобуток сировини, відносно високий. Але коли вони бачать відсутність динамічної державної підтримки значних приватних інвестиційних проєктів, вони поступово цей інтерес втрачають", – підкреслив Сімпсон.
За словами керівника Black Iron, компанії важливо побудувати об'єкт на Шимановському родовищі, оскільки це перший greenfield-проєкт у гірничо-металургійному комплексі з початку незалежності, і його успіх може залучити інших іноземних інвесторів для розроблення родовищ в Україні.
"І, навпаки, відсутність підтримки таких проєктів зараз означатиме, що їх буде менше в майбутньому. Шкода було б отримати такі перспективи країні, багатій корисними копалинами, яка має висококваліфікований персонал у цій галузі, – зазначив Сімпсон. – Ми плануємо використовувати безліч інноваційних технологій, які не застосовувалися на заводах радянської споруди. Наприклад, більшість підприємств навколо нашого родовища досі використовують самоскиди вантажопідйомністю 110–120 тонн, у той час як на сучасних рудниках із видобутку залізної руди вже давно використовуються більш енергоефективні самоскиди вантажопідйомністю 240–320 тонн. Крім того, проєкт розробляється таким чином, щоб мінімізувати його вплив на навколишнє середовище. Наприклад, ми плануємо знизити викиди пилу за рахунок використання в шахті електронних детонаторів із точним мікросекундним контролем".
Після підписання зобов'язального договору з Міністерством оборони про передання землі активність із підготовки початку будівельних робіт значно зросте, вважає очільник компанії. Зокрема, від підписання документів залежить фінансування будівництва проєкту від Cargill і європейських банків. Також після цього можна буде підписувати контракти з "Укрзалізницею", портом Південний і постачальниками електроенергії для забезпечення логістики та інфраструктури ГЗК, меморандуми з якими вже підписали раніше.
"Ми сподіваємося увійти в процес будівництва на початку 2022 року. Тоді ж почнуться процеси переміщення військового полігону та населених пунктів, закупівля обладнання тощо", – додав Сімпсон.
