Він пояснив, що станом на сьогодні борги перед "Укренерго" становлять 60 млрд грн. Приблизно половина – це так званий балансувальний ринок, на якому "Укренерго" купує електроенергію у виробників і продає її споживачам, але останні не розраховуються за це.
"Формально вони боргують перед "Укренерго". Тобто ми виступаємо посередником. І, відповідно, через це ці 30 млрд не доходять до електростанцій, що сильно ускладнює їм завдання з ремонту енергоблоків, підготовки до сезону, накопичення запасів палива. Для цього потрібні гроші. Тобто тут цілий ланцюжок подій: споживач не платить нам, "Укренерго" не може заплатити електростанціям", – розповів Кудрицький.
Він зазначив, що від'єднання цих споживачів за борги ще донедавна було заборонено, адже на початку вторгнення обласні військові адміністрації визначили перелік критичних споживачів, і тоді не було можливості довго відпрацьовувати детальні критерії.
"Сталося так, що в переліках опинилися сумнівні об'єкти. На кшталт готелів. Або якихось інших підприємств, які очевидно не виробляють тепло або не займаються водопостачанням населення й бізнесу. Тобто які не є критичною інфраструктурою... Зараз цей наказ Міненерго вже скасували, і ці підприємства втратили свою "броню" від відключень. Їх почнуть відключати, цей процес буде болісним. Але за електроенергію, яку ти споживаєш, треба платити. На ринку є чітка взаємозалежність між вчасними сплатами рахунків і тим, скільки в нас енергоблоків у роботі", – пояснив очільник "Укренерго".
Він додав, що компанія пропонуватиме створити нові списки, де будуть лише ті підприємства, яким не можна вимикати електроенергію за жодних умов, тому що це може спричинити тяжкі техногенні, екологічні чи соціальні наслідки. Наприклад, системи водопостачання або централізованого опалення у великих містах. Але, зазначив він, навіть у цих захищених споживачів мають бути чіткі зобов'язання оплачувати спожиту електроенергію – хоча б у тих обсягах, у яких вони можуть.
"Не платити просто через те, що вони увійшли до переліку критично важливих об'єктів, вони не можуть. Тому потрібні механізми контролю над доходами таких підприємств. Щоб упевнитися в тому, що ці доходи в першу чергу направляються на сплату податків, зарплати співробітникам і оплату електроенергії. І у другу чергу вже – на всі інші потреби", – підкреслив Кудрицький.